У нашому світі іноді важко не загубитись у шаленому потоці життя. Однак важливо, аби у потрібну хвилину на твоєму шляху зустрілись правильні люди… Рух Світло-Життя об’єднує навколо себе осіб різного віку та покликання: від дітей до дорослих, від ченців до звичайних людей. Як один із рухів Віднови Церкви згідно з навчанням ІІ Ватиканського Собору, він пропонує відповідну формацію, яка спрямована на виховання зрілих християн та будівництво живої Церкви. Крім цього, спільнота здійснює інші напрями діяльності, про які нам розповів модератор руху о. Назар Білик та його помічниця сестра Кароліна, а також радо поділилися своїми планами на майбутнє.
– З якою метою створено Рух Світло-Життя?
– о. Назар: Рух Світло-Життя (така офіційна назва цього руху) виник у ІІ пол. ХХ ст. у Польщі, як одна із відповідей на реформу Церкви після ІІ Ватиканського Собору.
Засновником цього Руху є священик о. Франциск Бляхницький (1921-1987), який ціле своє душпастирське життя присвятив праці з дітьми, молоддю, а також дорослими. Проживаючи у Польщі за часів комунізму, він побачив потребу нової євангелізації (проголошення Доброї Новини про Бога, але новими методами) молоді, дітей та дорослих, які потрапили під вплив комуністичної ідеології, тому отець засновує Рух Світло-Життя, що у той час зробити було не так вже й легко. Спершу він працює з міністрантами (група хлопців, які прислуговують біля Вівтаря під час Святої Меси — від авт.), згодом працює з молоддю і цілими родинами. Ось такий був початок Руху Світло-Життя.
– Які основні напрями діяльності Руху?
– сестра Кароліна: Оаза (поточна назва Руху «Світло-Життя») охоплює людей різних за віком. Сюди належать діти, молодь, студенти, дорослі особи і сім’ї. Також тут є як світські люди, так і духовні (священики, брати і монахині).
А ще у Русі є богопосвячені жінки (учасниці Інституту Непорочної Матері Церкви), які добровільно приймають шлюб чистоти, послуху і вбогості, щоб ще глибше зануритись у служіння Богу і ближньому у русі.
Коли хтось вступає до Руху Світло-Життя, то повинен пройти через перший етап — євангелізацію, це слово походить з грецької мови і означає «проголошувати Ісуса своїм життям, через, що допомогти іншій людині відкрити Ісуса у її житті». Цей етап закінчується прийняттям Ісуса як свого Господа і Спасителя.
Другий етап — деутерокатехуменат. Слово «катехуменат» також грецького походження, що означає «приготування до Таїнства Хрещення». Натомість в Оазі цей етап ніби повторного приготування до хрещення, що має допомогти учаснику осягнути християнську зрілість. У нагоді стають 10 кроків до християнської зрілості: Ісус Христос, Непорочна Діва Марія, Святий Дух, Церква, Слово Боже, Молитва, Літургія, Свідоцтво, Нова культура, Аґапе (жертовна любов — від авт.).
Третій етап — дияконія, що у перекладі з грецької мови означає «служіння». Цей етап має допомогти учаснику Оази приготуватися до служіння, а також зрозуміти, у який спосіб він хоче служити Церкві (різновид дияконій є великий, тому кожен може вибрати для себе те, що для нього є найкращим — від авт.). Проте, це ще не кінець: до Руху Світло-Життя можна належати маючи свою сім’ю…
– Яким чином Ви заохочуєте молодь до співпраці?
– о. Назар: Молодь, яка належить до Руху, запрошує своїх однолітків, і вони приходять на щотижневі парафіяльні Оазові зустрічі. Притягує нових учасників до Оази свідоцтво життя їхніх товаришів, котрі вже є у Русі.
Важливо тут побачити молоду людину такою, яка вона є насправді, із її позитивними та негативними рисами, і сказати до неї: “Бог Тебе любить”, розповісти про Рух «Світло-Життя», до якого належать такі ж люди як і вона сама. Це може сформувати дорогу цієї людини до Оази. Господь має різні шляхи, щоб нагадати своїй дитині про повернення до Нього.
– На вашу думку молодь у ХХІ ст. відчуває свою спорідненість із Богом?
– с. Кароліна: Послуговуючи серед дітей та молоді, я бачу їхнє бажання бути кимось важливим, зробити щось хороше, цінне і велике у житті, та, принаймні, не змарнувати його. Молоді люди мають дуже великі та добрі бажання, які не завжди можуть висловити, але коли їм говорити про те, Хто є джерелом цих бажань – слухають з відкритими очима і серцем – в цей момент кожен із них готовий приступити до їх реалізації. Але часто з’являються обставини, які руйнують усі прагнення і поривання….
Молоді люди відкриті до Бога, вони хочуть жити з Ним, мати добрі відносини, підсвідомо відчувають кому треба завдячувати усім, тому їх треба тільки скерувати, це завдання передусім для батьків, школи, Церкви..
Як? Мабуть не гучними словами, а добрим прикладом і свідоцтвом власного життя!
– Як можна допомогти тим, хто заблукав і шукає шлях до Бога?
– с. Кароліна: Все, що відбувається у нашому житті, є з Божого Провидіння і для нашого добра. Ніщо не діється просто так. У всьому є Бог… Котрий, як добрий Батько, піклується про своїх дітей і чекає на їх повернення .
Порада така – покластися на Бога та Його дію, усвідомити, що Він насправді є, та навіть голосно собі про це сказати! І слухати Його, молитись! Як? Так, як умієш, але з любов’ю і вірою в те, що Він насправді тебе слухає, чує і чекає, що ти запросиш Його у своє життя як найкращого Приятеля!
Часом шукаємо Бога далеко, хоча Він насправді є поряд із нами: в Євхаристії, у Слові (Святе Письмо), у спільноті, в своєму творінні.
– Розкажіть про заходи, які організовує Рух?
– о. Назар: Ми організовуємо реколекції, на які з’їжджається молодь з різних куточків Західної України. Реколекції відбуваються у двох місцевостях: с. Крисовичі (Мостиський р-н) і м. Львів-Брюховичі. Також молодь збирається на щотижневі зустрічі при своїх парафіях.
У цьому році нам вдалося провести дві євангелізаційні акції. Одна з них відбулася у Брюховичах 17 січня 2015 р. Усі учасники були поділені на групи. Кожна група мала свій маршрут, під час якого ми роздавали перехожим релігійні образки з текстами різних молитов, зупиняли автомобілі і давали водіям та пасажирам такі ж образочки та бажали всього найкращого кожній людині. На завершення помолилися Коронкою до Божого Милосердя, щоб подякувати Богу за цей час.
Друга євангелізація відбулася у Крисовичах 18 квітня 2015 р. Перебіг її був такий самий як і у Брюховичах. Проте нас було більше, відповідно сформувалось більше груп; нам вдалося пройти більше дороги. Новаторством було те, що ми заходили до домівок людей, які там мешкають; роздавали релігійні образки пасажирам рейсових автобусів, а також залишали релігійні малюнки крейдою на асфальті, або просто релігійні написи, наприклад: “Бог Тебе Любить. Твій Ісус”.
Два або три рази на місяць відбувається зустріч священиків, які належать до Руху Світло-Життя. В середньому на кількагодинну зустріч приїжджає 3-4 священики.
Також на деяких парафіях відбуваються зустрічі сімей, які належать до Оази. Ця гілка Оази, до якої належать подружжя, має свою назву — Домашня Церква. Щоб при парафії відбувалися зустрічі для подружніх пар, у цій групі має бути від 4 до 7 сімей.
У березні цього року ми разом з Оазовим центром в Україні (який знаходиться у с. Гвардійське, Хмельницька обл. – від авт.) допомагали у проведенні дводенних реколекцій для молоді УГКЦ, котра хоче належати до Оази. На цих реколекціях було близько 30 учасників.
– Поділіться планами на майбутнє. Які саме події хочете організувати найближчим часом?
– о. Назар: Щодо майбутнього – все у Господніх руках. З Божою допомогою плануємо провести 20 травня 2015 р. євангелізацію Мостиськ. Вона буде виглядати так як у Крисовичах і Брюховичах.
А влітку ми були б дуже раді коли б нам вдалося провести Оазові реколекції для дітей віком від 11-12 до 13-14 рочків, а також для молоді від 15 років і старших. Також хочемо провести серію реколекцій для подружжя.
Булат Вікторія
Повязані записи
