У день празника Різдва Пресвятої Богородиці Православна церква України вшановує чудотворну ікону Божої Матері Кам’янка-Струмилової. Ця давня святиня, відома заступництвом у воєнні часи, перебуває в храмі Різдва Богородиці міста Кам’янка-Бузька на Львівщині.
Походження святині
Історія об’явлення ікони розповідає про шляхтича Струмила, який, проїжджаючи через ліс, побачив святиню в незвичайному сяйві. Імовірно, йдеться про Юрія Струмила – власника м. Кам’янки (згодом – Кам’янка-Струмилова, нині – Кам’янка-Бузька).
За легендою, коні шляхтича поблизу образу, що сяяв на липі, впали навколішки. Пан Струмило повідомив священникам про таємниче явище, і ті урочистим походом із великою кількістю вірних прийшли на вказане місце, зняли ікону з дерева та помістили її в місцевому храмі святого Миколая. Згодом на місці появи ікони шляхтич за власний кошт звів капличку, куди перенесли святиню. У 1605 році тут збудували дерев’яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Пізніше її перебудовували; у своєму теперішньому вигляді храм був освячений у 1882 році.
Чудеса
У період Руїни та набігів татар на Галичину в середині XVII століття слава про Кам’янко-Струмилову чудотворну ікону швидко поширювалася, зокрема через свої чудесні прояви: були зафіксовані зміни в лику Богоматері, а з Її очей текли сльози. Це свідчення записав педагог і публіцист архімандрит Іоаникій Галятовський у книзі «Небо новоє»:
«В Малой Росії, в повіті Львовском, єсть місто названоє Стромилова Каменка. Там в церкві знайдується образ пресвятої Богородици, котрий єдного часу мінился през єдну годину три рази. Показовал на твари своєй фарбу чорную, потим синюю, наостанок червоную. Тую одміну троякую на твари того образа Матки Божої виділ Іосиф Любанський, будучи в церкви не тилко словами, але і писаньєм своїм визнавал тоє» (цит. за Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. – К., 1985. – С. 335).
Галятовський описав ще одне чудо. Якось до храму зайшов жовнір Радиминський, що почав насміхатися з чудотворного образу — і в той самий момент його обличчя страшенно викривилося. «Зараз там же губа єму скривилася, то єсть уста єго близько уха станули. Теди он пал на землю пред тим образом Пресвятої Богородици і почал молитися Пресвятой Богородици, просячи єї о приверненя уст своїх і жаловал за той гріх свій. І под час молитви тої уста єму знову привернулися і стали на першом місцю. Тоє Іосиф Любанський чул од самого жолніра того Радиминського» (цит. за Галятовський Іоаникій. Ключ розуміння. – К., 1985. – С. 335).
Чудеса ікони Божої матері Кам’янко-Струмилової у похвальній пісні описав поет ХVІІІ століття Іван Вольський:
«Скланяє ушеса, приємлєт словеса,
Прочислити невозможно Єї чудеса,
Темних просвіщаєш, хромих ісправляєш,
Бісів проганяєш, яко грім устрашаєш,
Нам всім вірним Твоїм в помоч приходиш».
Допомоги через цю святиню шукали, зокрема, в часі воєн:
«Смирить Агаряни (бусурмени), взновляющи брани (війни),
Спасе от огня, глада, яко мати чада,
Твоя сильна рука врагом люта мука,
Дай нам ізбігати от противних лука».
Вшанування чудотворної ікони
З 1746 року чудеса, отримані через ікону Богородиці, почали фіксувати у спеціальній книзі, а саму святиню оздоблювали численними вотами – дарунками в подяку за вислухані молитви у вигляді сердець, рук, ніг, очей, хрестиків зі золота або срібла. Кілька з них збереглися і донині. Проте наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття тодішній австрійський уряд окремим декретом припинив ушанування чудотворної ікони Божої Матері й відпустові зібрання, а коштовні речі та майно церкви було конфісковано.
Нині ікона Божої Матері Кам’янка-Струмилова перебуває у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Кам’янка-Бузька. У 1983 році її відреставрували, зокрема оновили оздоблення та позолотили ризи.
27 липня 2016 року Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату ухвалив відновити шанування образу Божої Матері Кам’янка-Струмилової. Днем її вшанування установили свято Різдва Пресвятої Богородиці 21 вересня (тепер – 8 вересня). Синод також благословив написання на честь цієї святині уставної служби з каноном та акафісту.
Коли урочисте вшанування ікони було відновлено, її оздобу знову оновили зусиллями тодішнього настоятеля храму Різдва Богородиці протоієрея Михайла Піха. Священник також описав історичні відомості та чудеса цього образу в книзі «Святині міста Кам’янка Струмилова в історії та культурі України», що вийшла друком у 2017 році. У цій праці зібрана історія чудотворної ікони та діяльність парафії Різдва Пресвятої Богородиці в історико-культурному житті Кам’янки-Струмилової.
За матеріалами hram.lviv.ua.
Головне фото: візитація митрополита Львівсько-Сокальського ПЦУ Димитрія (Рудюка) до храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Кам’янка-Бузька. Фото: фейсбук-група храму.
Також читайте: Чудотворні ікони Львова: «Світлоносну свічу бачимо – святу ікону Твою, Богомати»
Ікона, яка єднає Україну та Польщу
Святиня єднання: 5 серпня вшановують Почаївську чудотворну ікону Богородиці
Повязані записи
