Свято Воскресіння Господнього – це перш за все те, що відбувається у наших головах та серцях. Це Свято Торжества Життя над смертю, Світла над темрявою, Добра над злом, Любові над ненавистю, Надії над відчаєм, Чистоти над брудом, Вірності над зрадою, Радості над смутком, Свободи над рабством. Це Свято Відкритих Небес на шляху повернення у колись втрачений Дім Отця Небесного. Це Свято смерті нашої плоті на Хресті та вознесіння нашого духа у Дусі Воскреслого Ісуса. Це Свято Відновлення Гідності вільних синів і дочок Отця Небесного.
Христове Воскресіння — це фундамент нашої віри. Яке б значення мало Христове вчення, якщо б так часто Ним передбачене Воскресіння не сповнилося? Апостоли, проповідуючи святе Євангеліє, часто покликуються на Христове Воскресіння, як на найсильніший доказ правдивості науки Христа. «А коли б Христос не воскрес, — каже святий апостол Павло, — то марна проповідь наша, то марна й віра ваша… Але ж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих» (1Кор.15,14,20). Тому правда про Христове Воскресіння і християнська релігія є нерозривними.
Христове Воскресіння — це запорука нашого Воскресіння для щасливого і вічного життя. Як Христос Воскрес, так і ми колись воскреснемо для нового світлого й вічного життя. Сам Христос запевняє нас: «Бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос Його [Сина Божого] почують, і вийдуть ті, що чинили добро, на Воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд… Така бо воля мого Отця, щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в Нього, мав життя вічне, і Я воскрешу його останнього дня» (Ін.5,28-29 і 6,40).
Привітання “Христос воскрес” перший раз злетіло з уст ангела до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний привіт уже багато років живе у нашому народі впродовж цілого пасхального часу, який триватиме 40 днів. Цим привітом ми висловлюємо великодню радість і визнаємо нашу віру в Христове й наше Воскресіння. Вітаючи один одного словами “Христос Воскрес”, ми запалюємо світло нашої віри, радість наших надій, міць нашої любові. У цих словах міститься незрозуміла притягальна сила, неначе дотик руки Христа до самого серця людини. Особливо в цей важкий для українського суспільства час, коли через воєнну агресію нашого північного сусіда, який розпочав війну на наших землях, сотні тисяч чи навіть мільйони українців перебувають під нещадними обстрілами, не маючи змоги гідно вшанувати воскреслого Спасителя. Багато покинули свої домівки, рятуючись від російського агресора-нелюда, для якого немає нічого святого. Ці слова є запорукою того, що так само, як і Спаситель переніс страшні страждання і переміг смерть своїм воскресінням, так і наш багатостраждальний український народ гідно перенесе ці страждання і дочекається воскресіння. Христос воскрес! Воскресне Україна!
прот. Іван Голуб, викладач Львівської православної богословської академії ПЦУ
Повязані записи
