Слово «Рамадан» знають ледь не всі, як і те, що стосується воно тривалого посту в ісламі. Чому мусульмани постяться і як саме вони тримають піст, «Духовній величі Львова» розповів імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада у Львові Ібрагім Жумабеков. Цього року піст Рамадану розпочинається після заходу сонця в середу, 18 лютого.
До речі, можливо, це вас здивує, але так, як постяться мусульмани сьогодні, постились у перших століттях своєї історії і християни. Вже пізніше християнський піст змінювався і набрав знаних нам форм. Мусульмани ж свій піст «законсервували». Тож дізнатися про піст в ісламі буде цікаво також тим, кого цікавить християнська традиція.
Андрій Толстой: Імаме Ібрагіме, цими днями у мусульман розпочинається піст Рамадан – чому він відбувається саме в цей час?
Імам Ібрагім: Перший день посту цього року випадає на 19 лютого, в четвер, але розпочинаємо ми піст молитвою в середу. Рамадан прив’язаний до ісламського календаря, а він – місячний. Це означає, що він залежить від положення Місяця: молодик, перша чверть, повня і так далі. І якраз у ніч на 19 лютого випадає початкова фаза Місяця. А оскільки це місячний календар, то Рамадан щороку зміщується приблизно на 10 днів.
Місяць-молодик з’являється впродовж року 12 разів, тому маємо 12 місяців. Цікаво, що в українській мові періоди часу в році називаються саме «місяцями», хоча і юліанський, і григоріанський календарі – сонячні.
Чому піст саме в Рамадан?
Рамадан – це дев’ятий місяць, згідно з ісламським календарем. І в самому Корані (сура 2, аят 185) прямо зазначено: «Рамадан є місяцем, під час якого було зіслано Коран… І хто з вас застане цей місяць, нехай постить у ньому». Цей місяць був особливим для арабів ще в часи до приходу пророка Мухаммеда (мир йому).
Що означає «Рамадан»?
Слово «Рамадан» перекладається з арабської як щось пекуче чи спекотне, від кореня «ramad». У давньоарабському календарі цей місяць зазвичай припадав на найспекотніший період літа, коли сонце розжарювало землю.
Коли ми говоримо про піст, то йдеться не лише про те, щоб не їсти і не пити. Рамадан – це цілий сезон поклоніння. Ми розпочинаємо піст у середу ввечері традиційною молитвою, яка називається Таравіх. Це, так би мовити, нічне стояння – додаткова молитва, яку ми звершуємо, читаємо Коран… Як тільки починається Рамадан, люди по всьому ісламському світові починають більше читати Коран.
Потім вранці у нас настає сухур – це прийом їжі перед самим постом. Сам піст триває від сходу сонця до заходу, після чого ми робимо іфтар – це вечірній прийом їжі.
Цей місяць ми присвячуємо повністю своїй духовній стороні. Тому що правильний піст – це не тільки фізична сторона, але більше – духовна. Як пророк Мухаммед (мир йому) казав, що «Якщо хтось не припинить говорити неправду і чинити за нею, то Аллагові не потрібно, щоб він відмовлявся від своєї їжі та пиття».
«Слова неправди», арабською «аз-зур», мають ширше поняття, ніж просто «брехня». Це також зрада, брехня, плітки, лжесвідчення, пусті розмови і так далі. В цей період часу люди також роблять багато благодіянь іншим, роблять пожертви, годують бідняків. І завершується це все останніми 10-ма ночами, серед яких є Ляйлят аль-Кадр – це Ніч Визначення, або Ніч Величі, яка, згідно Корану, є кращою, ніж тисячі місяців безперервного поклоніння Аллагу (сура 97, аят 3), тому цієї ночі мусульмани збираються в мечеті, залишаються у ній на ночівлю: читають Коран, роблять дуа – мольбу до Всевишнього, більше роблять зікр, який чимось за своєю формою нагадує «Ісусову молитву», коли повторюється, наприклад, «Аллагу Акбар (Аллаг Великий)», «альхамду лілляг (Слава Аллагу)» і тому подібне. І завершується це все святом, під час якого ми зобов’язані щось поїсти зранку: не можна виходити на свято, щоби нічого не з’їсти. Тому що наступило свято, треба розговлятися – посту вже нема, треба радіти.
Також читайте: «Міст між Релігіями»: львівські мусульмани та католики гостювали одне в одного
Розкажіть більше про мету цього посту?
Головна мета, як про це згадує Всевишній Аллаг у Корані, —богобоязливість. Зокрема, в сурі «Аль-Бакара» ми читаємо: «О ви, які увірували! Вам приписано піст, так само як він був приписаний тим, які були до вас — можливо, ви станете богобоязливими!».
Ми маємо поститися животом, маємо поститися очима (не дивитися на заборонене), маємо поститися своїми язиками (не казати поганого, не брехати, не зводити наклеп, не пліткувати). Також маємо поститися своїми руками (не брати чужого, не завдавати зла чи шкоди іншим людям). Навіть маємо поститися своїми ногами (не йти в місця, де є заборона). І, навпаки, всіма членами свого тіла потрібно проявляти праведні діяння.
Богобоязливість (арабське слово «таква») треба розуміти набагато ширше, ніж як «страх перед Богом». Це ціла серія діянь, яка призводить до певного стану. І ось богобоязливість – це найвищий стан. І все, що ми робимо в піст, якраз цьому слугує. Мені здається, що в Біблії аналогом цього поняття є «страх Господній», або «благочестя».
Отже, через зовнішнє досягається внутрішнє?
Ми читаємо Коран, ми молимося, здійснюємо мольбу, збираємося разом для молитви і так далі. І все це так чи інакше призводить до стану, коли ми починаємо пам’ятати Бога вночі і вдень; ми пам’ятаємо Бога – у радості та в горі, пам’ятаємо Бога у випробуваннях.
Але, якщо пояснити дуже просто: чому саме треба поститися, щоб досягти богобоязливості?
Тому що коли ми, наприклад, голодуємо, то починаємо згадувати нужденних. У нас починає проявлятися милосердя, ми стаємо ближчими до них. Ми починаємо допомагати один одному.
Коли ми голодуємо або відчуваємо спрагу, ми також краще розуміємо свою потребу в Богові і нашу залежність від Нього. Багато речей ми сприймаємо як належне, і тому перестаємо цінувати їх. Та коли у нас виникає та чи інша нужда, ми починаємо усвідомлювати свої людські слабкості, і те, що ми —люди, які мають потребу в Богові.
Також читайте: Імам Ібрагім про Діву Марію: «Усі мусульманки світу беруть з неї приклад»
Скільки часу триває піст у Рамадан?
В залежності від Місяця – 29 або 30 днів.
Наскільки важко тримати цей піст на практиці?
Це залежить від пори року, тому що, як я вже казав, кожного року Рамадан пересувається на 10—11 раніше. І, згідно з цим, зимовий Рамадан найлегший, тому що в цей період року день короткий, а ніч довга, крім того, немає спеки, менше втоми та швидко збігає час. Якщо ми кажемо про літо, то там день дуже довгий. Ми влітку постимося з пів четвертої ранку до пів десятої вечора: нічого не їмо, не п’ємо… І це дуже важко. А крім того ти ще працюєш, молишся, читаєш Коран…
Також це залежить і від того, як його сприймати. Наприклад, люди, які не розуміють важливості Рамадану, постяться тільки «животами», не живуть духовно в цей час, тому чекають, коли зайде вже сонце. Ті ж, які розуміють, постяться духовно, а тому і насолоджуються цим станом, і для них піст проходить легше, хоча зовні складно.
Також читайте: Хіджаб — вибір, а не гніт: львівські мусульманки відзначили День хіджабу
А якщо мусульманин не дотримується посту?
В ісламі є категорія людей, які можуть не поститися через фізичний стан, через здоров’я та навіть через ментальний стан. Також це залежить від того, де людина перебуває – чи подорожує, або, наприклад, воює. Та коли людина не хворіє, здатна поститися та живе на одному місці, вона зобов’язана дотримуватись посту. Але якщо захворіє, то в Корані прописано, що може припинити свій піст, і потім відпоститися, коли зцілиться. Так, зокрема, в сурі 2, аяті 185 говориться: «…А хто хворий або в дорозі, то [нехай поститься] таку саму кількість інших днів. Аллаг бажає вам полегшення й не бажає вам труднощів…».
Цього року наше Духовне управління постановило, що мусульмани-військовослужбовці, які воюють на передових лініях, у цей Рамадан можуть не поститись, а відпоститись за більш відповідних обставин.
Мусульманин сам вирішує, коли йому поститися, чи потрібно мати спеціальний дозвіл від муфтія?
Кожен мусульманин вирішує сам. Та якщо у нього є всі умови для посту, він зобов’язаний поститися. І якщо він не дотримується посту, це є порушенням, це є гріхом. Проте якщо він не знаходить у собі сил, то відкладає піст до більш зручного часу.
Імаме Ібрагіме, Ви прийняли іслам у дорослому віці, тож не були привчені з дитинства до традиції мусульманського посту. Наскільки Вам особисто було важко увійти в цю практику, засвоїти її для себе?
Коли я прийняв іслам, то буквально через чотири місяці почався Рамадан, і це якраз був Рамадан влітку – спекотний і важкий. Але, на подив, він для мене був легким, навіть при тому, що я працював. Найтяжчим для мене було прокидатися вночі на сухур для того, щоб споживати ранкову їжу, і потім починати поститися. Бо інколи, дуже втомлений, ти можеш проспати сухур і прокинутися вранці, коли вже не можна їсти й пити: у такому випадку дожити до пізнього вечора було дуже важко – на останніх силах.
Чи відчували Ви якісь плоди від Рамадану?
Так, звичайно, я переживав це навіть у мої перші Рамадани, коли був ще новачком в ісламі і не мав відповідної бази, щоби правильно розуміти духовну сторону Рамадану. Піст дає плоди, навіть коли ти ще початківець. По-перше, ти відчуваєш вдячність Всевишньому Аллагу за те, що Він дає тобі можливість кожного дня щось їсти, щось пити. Бо інколи ми забуваємо про це.
Також Рамадан виробляв у мені звичку звертатись до Книги Аллага. Ти цілий місяць проживаєш із Кораном, і виходиш після цього заряджений на цілий рік.
Ви читаєте Коран арабською?
На початках я читав деякі короткі сури арабською. Нічого не розумів, але все одно мені було приємно, що є така можливість; це дозволяє поступово звикнути до арабської мови, навчитися нею читати. І, звісно, крім цього я читав також переклад, щоби зрозуміти смисли Корану.
Чи впливає якось на львівських мусульман той факт, що інколи Рамадан співпадає з Великим постом у християн?
Особисто я цього не відчуваю, бо як імам проводжу більшу частину Рамадану в мечеті, так би мовити, в «затворі».
Чи вітаються мусульмани в Рамадан якось по-особливому?
Традиційно імами, муфтії офіційно вітають мусульман з початком Рамадану. А між собою на початку посту всі мусульмани вітаються словами «Рамадан Карім», що означає «Благородного (або щедрого) Рамадану». Відповідають на це словами: «Аллагу Акрам» («Аллах щедріший»). Також популярним привітанням є «Рамадан Мубарак», що перекладається як «Благословенного Рамадану».
Далі це відходить, і під кінець Рамадану, коли наступає свято розговіння Ід аль-Фітр (Ураза-байрам), всі кажуть «Ід Мубарак», тобто, «Благословенного свята».
Ну що ж, тоді Рамадан Карім, Вам, імаме Ібрагіме, і всій мусульманській Уммі в Україні та Львові.
Дякую.
Фото: Ісламський культурний центр ім. Мухаммада Асада
Спілкувався Андрій Толстой
Також читайте: Кава в піску. Мухаммад Асад «Шлях до Мекки»
«Від Пекарської до Мекки». Імам Ібрагім про іслам із львівським обличчям (+ відео)
Імам Мурат: «“Слабкі” люди обуряться, чому це вони в пеклі»
Імам Ібрагім: «Якщо життя йде в нікуди, то не має значення, скільки тобі років»
Повязані записи
