Піднесення і тривога – це одні з тих непевних внутрішніх переживань, що супроводжували перших протестувальників на Майдані, які прагнули бути почутими іншими,відкриваючи справжній стан абсолютно нестійкого середовища суспільства. Сьогодні відзначаємо третю річницю Революції Гідності. Це насамперед погляд пройденого, оновлення та оживлення тих прагнень, які спонукали український народ вийти на майдани, щоб показати світу велич духу, який має свій початок у Бозі. Це водночас і погляд у майбутнє, яке твориться кожним особисто.
Вартості та мотиви
Чому почалася Революція Гідності? Перш за все відбулося побиття студентів, які вийшли на захист справедливості – бути у складі Європейського Союзу. Що ми бачимо згодом? Якими цінностями керувалася більшість, за що боролася? Так, за вигнання влади, викорінення корупції та кращий добробут. Проте, бачимо глибші мотиви, які відображали невиносність тієї прогнилої системи, яка виходилаіз зневаги до гідності особи. Моральні цінності давали Революції мотив до звершення своєї мети. Була мова за європейські цінності, які в історичному контексті ґрунтувалися на гуманізмі та включали в собі елементи християнської культури, а постійна молитовна підтримка священнослужителів різних конфесій додавала впевненості у правильності дій народу.
Отож, Євромайдан виступив проти системи брехні та вимагав дотримання законів совісті, щоб кожен міг чесно здобувати для себе майбутнє.
Важкість доброги і вибору
Робити правильний вибір –справа непроста; потрібно мати відвагу поступати гідно, чесно та справедливо і в цьому виявляється благородність особи. Легше красти, дати хабар, а корупція для багатьох виглядає як єдиний засіб виживання у державній системі. Але знову-ж-таки повернемся до витоків Революції, яка ціною багатьох жертв засвідчила нагальну потребу у зміні мислення на користь правди.
Можна раз вкрасти, другий, а далі? Згодом це перетворюється на циклічний процес, який вже тяжко зупинити. Натомість, християнин знає «хто вірний у найменшім, той і в великому вірний» (Лк. 16,10). Своїми силами це зробити непросто, але Господня благодать здатна робити чуда. Особисті зусилля разом з Богом допоможуть свідомому українцю пізнати радість від власних вчинків, які зроджуються у вірі, як написано: «Просіть і дасться вам, шукайте і знайдете; стукайте і відчинять вам» (Мт. 7,7).
Приховані таланти
Цікавим є те, що навіть у добрих стараннях непросто виявити свої сильні сторони. Христос закликає розвивати свої таланти, які ведуть людину до своєї реалізації та сприяють Божому благословенню. Це дуже важливо, «бо хто має, тому дасться» (Мт. 13,12). Немає якогось спеціального часу для того, щоб виявити себе, свої приховані можливості, які можуть бути використані для потреби інших, але нагодадля цього є завжди.
Одного разу до Василіянського інституту приїжджав італійський священик-францисканець о. Фабріціо ді Фаціо, щоб провадити один з курсів «Нової євангелізації». У інтерв’ю він вказав на важливі спостереження про наших людей, з якими він разом молився. Зокрема, у своїх побажаннях о. Фабріціо зазначив: «Бажаю, щоб ви не боялись виражати свою правдиву сутність, свою власну красу», вказуючи на боязнь виявити себе, власні добрі прагнення, бути собою.
Отож, відкриваючи свій потенціал, можемо поступати у житті проявляючи власну творчість, свої права, при тому розуміючи межу та глибину Божого закону, що має своє відображення у державних законах.
Будувати дім на твердій основі
Притча про двох чоловіків і їхні будинки(пор. Лк. 6, 46-49), на диво, завжди залишається актуальною. Вона спонукає зупинитися і призадуматися над своїми засадами, що становлять важливу складову шляху дороги життя. Так, політики, державні службовці мали б бути відповідальними за розвиток суспільства. Але водночас кожен з нас є будівничим своєї власної держави. Це стосується, зокрема, сім’ї. Свого часу Митрополит Андрей Шептицький підкреслював, що сім’я є клітиною суспільства. У сім’ї народжуються перші мрії, ідеали, уподобання та бачення самого себе. Тому, сьогодні так важлива є роль сім’ї у вихованні сумлінних громадян. А основою для цього є відвічні Божі закони, які незважаючи на політичні партії, мають свою незмінність, що слугує додатковим критерієм авторитету. Якось у одного старшого дідуся запитали про те, чи не хотів він ніколи зрадити свою дружину. На що він відповів: «Як це можливо? Я ж ставив руку на Євангеліє». Ця вірність є хорошим прикладом для нас. Більше того рішучість та активні рішення на користь сумління прищеплюють людині також і розважливість, справедливість та відповідальність.
Отже, згадуючи чергову річницю Революції Гідності, варто запитати себе, чи зрозуміли ми внутрішні бажання, що виявилися тоді, у холодну зиму, яка так чи інакше мусила зникнути та перетворитися на зігріваючу пору очікувань радісних обличь на тлі ще дозріваючої перспективи любові до ворогів. Ця любов, однак, має супроводжуватись у відкритості на знаки з неба, на те Боже сподівання про втілення основних життєвих вартостей універсального характеру. Бути господарями означає знати свої прагнення, щоб будувати добрий дім, не роблячи помилок, подібно до притчі про вежу (пор. Лк. 14, 28-30) і впевнено ступати вперед, шляхом свободи, дарованої нам Богом.
бр. Яків Шумило, ЧСВВ
Повязані записи
