Саме тоді, коли пробуджується природа, ми розпочинаємо період Великого посту. Цей час ми звикли асоціювати з певними заборонами чи сумом. Насправді, згадуючи страждання Господа нашого Ісуса Христа, ми входимо також в очікування славного Його Воскресіння, радість якого вчимося відчувати завдяки ціні Його тяжких мук.
Отож, час посту характеризується більшою призадумою, найперше над своїм життям, у якому, крім наших вчинків віри, існують також моменти особистих немочей та хиб. У період посту існує практика, щоб проаналізувавши свій духовний стан, людина робила старання з Ісусом у викоріненні своїх грішних звичок, точніше кажучи однієї, яка найбільше дошкуляє. Бо, як свідчить досвід монахів, подолання головної злої звички може привести до викорінення інших.
Вважається, що у дворі найстарішого храму Львова – церкві св. Миколая – була князівська скарбниця, у якій, крім золота, зберігалися також дві корони та цінні мечі, а від храму до Княжої резиденції (Високого Замку) стелилася пряма дорога. Сьогодні можна тільки захоплюватися цінністю цього храму. Проте, кожен з нас має у своєму серці також скарб віри, що є справді привілеєм для християнина. Великий піст відкриває нам шлях до нашого справжнього володаря. У цей період маємо унікальну нагоду пройти цим шляхом, щоб відчути люблячу опіку Бога.
Важливим кроком є звернутися і до найбільшої нашої помічниці – Пресвятої Богородиці, яка своїм прикладом показує, з якою ревністю потрібно йти до Господа, всупереч різним знемаганням та нерозумінням.
Піст нагадує нам про тишу, щоб у мовчанні та спокої застановились над собою, а це означає краще прислухатись до свого сумління. Воно завжди пригадує нам, що добре, а що зле, що нам робити, а чого уникати. Сумління є святилищем, у якому людина зустрічається з Богом. Тому, у цей час є так необхідна св. Таїна Сповіді, щоб відчути таємницю Божого милосердя, адже «початок добрих діл, – як зазначає св. Августин, – це визнання злих діл».
бр. Яків Шумило,ЧСВВ
Повязані записи
