С. Антонія (Шелепило): “Любити – це вміти ділитися радістю”

 С. Антонія Шелепило, із Згромадження Сестер Редемптористок, відома блогерка проекту “Плани на завтра”, провела прямий ефір, у якому разом із глядачами, роздумувала над тим, що означає любити у повній мірі, як не боятися у житті випробувань та бути витривалим у вірі, надії і любові? Про це та більше, ми записали для Вас цікаві тези. 

Чи не знаходитеся ви в таких умовах, що Ісуса можуть у вас «вкрасти»? Чи не перебуваєте в оточенні, яке зневажає вашу віру?

Інколи, бажання не відрізнятися від інших є загрозою для Бога, який живе у серці. Можливо Ісус, який є у вашому серці, заважає комусь серед ваших друзів, так само, як заважав колись Іроду.

–         Любити – це слухати.

Іноді, людям легше говорити, ніж когось почути і навіть, коли людина слухає, вона все одно думає, що сказати.

Потрібно думати над тим, що говорить вам  Бог, а не просто приймати ці слова.

Потрібно бути такими ж уважними, як Марія, аби чути і вміти пізнавати голос Божий.

Також, треба вміти розпізнавати те, що ви хочете чути, а що – ні, бо деякі слова є сміттям.

Марія вчить нас тієї уважності.

–         Любити – це шукати, кого любиш.

Марія шукає Ісуса, коли він губиться, але чи шукаємо його ми?

Є моменти, коли відчуваємо, що ми загубили Бога. Тоді потрібно шукати його, доки не знайдете, іноді довго. Треба розмовляти з Богом, доки не почуємо його.

Шукати людей, яких любимо, шукати їх присутності.

–         Любити – це не стояти осторонь.

–         Любити – це виконувати все, що скаже Ісус.

Тоді життя буде давати щедрі плоди.

–         Любити – це бути і в горі і в радості.

Так, як Марія була з Ісусом і в горі і в радості, так і ми повинні.

      Ісусові було значно легше пройти Хресну дорогу, бо поруч була Марія.

–         Любов – це присутність до самої смерті.

Марія вчить любити не тільки, коли добре разом, але коли і боляче.

–         Любов це відпускати але і приймати.

Коли Ісус вмирав, він думав не про себе, про свою маму. Він залишив особу, яка подбає про неї, він не залишив її саму.

 Прикро, коли люди вірять усьому сказаному, чи написаному. У питанні віри ми повинні зростати і розвиватися, треба поглиблювати свої знання.

Дорослі люди покликані поглиблювати свою віру в Бога. Чи ми готові до того, що Бог прийде у наше життя і скаже «живи по-іншому, так як Я тебе навчу, бо ти можеш жити краще.»  Так само, як він колись прийшов до Марії.

      Коли, Бог приходить в наше життя, він знає, що робити, знає як його покращити, бо він і є автором нашого життя.

      Бог у нашому житті ламає. Він нас допускає у складні умови, аби перевірити нашу віру.

      Інколи, ми питаємо в Бога, як він дозволяє траплятися різним лихам в житті, адже ми йому довіряємо. Насправді, Богові не потрібні наші страждання, він хоче побачити, чи ми готові бути з ним у складних умовах.

      На що ми готові заради Бога? Наше життя має бути доказом  того, що я люблю і вмію зробити свою любов видимою.

      Марія є прикладом, як будувати здорові стосунки. Чи ми в будь-яких стосунках даємо іншій людині свободу? Лише сильна людина довіряє, а не контролює інших, дозволяючи робити помилки. Коли любов перекреслює свободу іншої людини – це вже не любов. Марія – це жінка з червоним дипломом любові.

      Марія вчить нас бути уважними. Знаходити Бога в кожному моменті нашого життя.

  •       Життя з Богом – це переживати всі моменти, і хороші і погані, з Богом.