Апостол Павло не потішає євреїв словами: “все буде добре”, а пригадує те, що вони вже пережили.
Часто мої спогади можуть стати ліками. Бо коли я подивлюся на свою історію і знайду у ній вирішені проблеми, зцілені хвороби, відновлені стосунки, пережиті труднощі, то отримаю підтвердження: і це лихо не вічне.
•
Лише Бог і Його любов до мене є вічними. Все інше – минуще.
Це важко збагнути, коли видається, що так зле, як зараз, ще не було.
І навіть якщо не було, то не означає, що не вдасться це перейти.
Довіра має велику нагороду.
Ми не самі у труднощах.
•
Ісус на хресті молився:
Мт 27:46: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?…
Він досвідчив найбільшу самотність у світі. Але наступні Його слова були не про самотність, а про довіру:
Лк 23:46: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав…
•
Господи, сьогодні віддаю Тобі моє життя.
Знаю, що Ти ведеш мене правильною дорогою, навіть якщо я не бачу стежки.
Довіряю Тобі навіть у найбільшій темряві.
~
HOM, Святе Письмо, Переклад Івана Хоменка, 1963
Євр 10:32,35-37
Згадайте перші дні, коли ви, тільки що просвітлені, перенесли терпляче таку велику боротьбу страждань: … Не покидайте, отже, цього вашого довір’я, бо воно має велику нагороду. Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю. Ще бо трохи, дуже мало часу, і той, хто має прийти, прийде, не забариться.
Джерело: Плани на завтра
Фото: із фб-сторінки с. Антонії
Повязані записи
