“Без Бога ми нічого не можемо, а з Богом можемо все”, – переконана сестра-редемптористка Антонія (Шелепило). Пропонуємо кілька тез сестри про тему надзвичайно актуальну у Великому пості: Сповідь і Покаяння.
Сповідь – це ліки. Вакцина від вірусу гріха.
Щоб сказати Богові, що я намагатимуся більше не грішити, потрібно вірити,що Бог сильніший за мої гріхи і дасть мені потрібні благодаті, укріпить мене, дасть мені розуму і волі. І дуже велика помилка надіятися тільки на власні сили. Можливо наша слабкість якраз і допомагає нам зрозуміти наскільки ми потребуємо Бога.
Шукати здорового місця і здорового стосунку, які не спонукають до гріха
Необхідно переглянути своє життя. Якщо людина постановляє поправитися, то має набратися рішучості.
Не впадати у безнадію
Треба сказати: “Боже, веди мене тою дорогою, де буде якомога менше можливостей згрішити”. Просити Бога, щоб він допоміг нам у тій ситуації. Не просто казати : “постановляю поправитися”,а робити це. Наприклад, якщо хочеться сваритися, навіться рахувати до 10, щоб контролювати свої емоції. Важливо не вступати у діалог зі спокусою. Не думати про спокусу, переключати увагу, почати молитися, зайняти свою голову чимось добрим.
Якщо у мене постійно повторюються гріхи?
Якщо людина молиться недостатньо і розсіяно, наприклад, то варто проаналізувати свій стосунок з Богом. Попросіть тоді Бога, щоб він попровадив у тій молитві, показав якою має бути наша молитва у корені. Коли я,наприклад, постійно гніваюся, то треба спитати себе,а що провокує мій гнів?
Нам соромно перед Сповіддю, бо зло боїться викриття
Сповідь – це ламання нашої внутрішньої гордині
Через Сповідь ми у покорі розуміємо, що ми є слабкі. Визнання гріхів потрібне нам,щоб ми зрозуміли, що з нами відбувається.
Коли ми соромимося Сповіді, треба розуміти, що прощення Батька набагато важливіше, аніж той сором, який ми переживаємо
Сповідь реанімує нашу душу
Сповідь – це найкраще знаряддя лікування нашої душі
Повязані записи
