Редакція сайту «Духовна велич Львова» поцікавилась у львівських священників, що вони читають в теперішній час.
Отець Михайло Сивак, проректор Львівської Православної Богословської Академії ПЦУ
Якраз закінчив читати “Щоденник” протоієрея Олександра Шмемана. Останнім часом мене дуже цікавить бібліографія, щоденники, мемуари. В книзі Шмемана мені було цікаво дізнатись про його досвід пастирської діяльності та роздуми про духовне життя. Осмислювати духовне життя важливо, і не тільки священникам.
Отець Василь Золотий, сотрудник парафії святих Володимира і Ольги, УГКЦ (м. Львів)
Дочитую книгу Джорджа Орвела «1984». Це антиутопія, яка показує бажання побудувати ідеальний світ – але все навпаки, протилежність. Тут чітко показується цензура, жорстокість війни, економічний стан у світі. Це відома книжка, зараз її багато хто читає; вона написана пів століття тому – але завжди актуальна.
Отець Богдан Луковський, сотрудник парафії Св. Андрія і свщмч. Йосафата, УГКЦ (м. Львів)
Читаю зараз «Коментар на послання апостола Павла до Галатів» Андрія Яцишина. Вона буде цікава практикуючим мирянам, катехитам, тим, які хочуть краще зрозуміти це послання.
Також прочитав книжку «Карби на бересті» Богдана Закалика – мені її подарували на згадку, коли йшов прощею до Унева через Звенигород. Це історичний нарис про с. Звенигород – історична тяглість від княжої доби до сьогодення; автор розглядає різні джерела – праці істориків, легенди, перекази – і досліджує зв’язок сучасного села з епохою Галицько-Волинського князівства.
Отець Андрій Побігущий, сотрудник парафії Собору Пресвятої Богородиці, УГКЦ (с. Прилбичі)
Читаю книжки, які мені дарують або рекомендують. Зараз прочитав книгу Юзефа Августина «Як молитися». Ця книжка говорить про прості речі, про які часто не задумуємося – чому відволікаємось у молитві, які є види молитви, про спокуси, про емоційність або сухість молитви; про те, як вибирати місце молитви чи молитовне правило – або як його змінювати. Книга побудована на Ігнатіанській духовній традиції, там запропоновані навіть певні вправи. Я б рекомендував цю книгу усім – від рядових парафіян і до священнослужителів.
Ігумен Кіпріан (Лозинський), намісник Свято-Іоано-Золотоустівського чоловічого монастиря, декан богословського факультету ЛПБА, ПЦУ
Коли розпочалася активна фаза війни, я вирішив читати художню літературу. Дуже актуальною є «Іскра життя» Еріха Марії Ремарка. Це роман про життя в одному з німецьких концтаборів, 1945 рік, вже перед капітуляцією Німеччини – коли у в’язнів цього табору з’являється іскра життя, іскра надії; на їхніх очах відбувається, по-перше, звільнення їхньої країни від нацизму, по-друге – звільнення концтаборів. Цей твір наповнений ідеєю надії як іскри, яка розпалює життя. Наша віра росте від надії. Зараз це нам дуже потрібно.
Отець Ярослав Ощудляк, ректор Львівської Православної Богословської Академії, ПЦУ
Тримаю в руках книжку, яка тільки що вийшла з друку – працю викладача нашої Академії ігумена Кіпріана (Лозинського), яка називається «І впало зерно». Це збірник проповідей, які отець виголосив у нашому академічному храмі святого Іоана Золотоустого на недільні євангельські читання, на період Великого Посту, в якісь окремі дні святих церковного року. Знайомлюся з проповідями, бо книжка цікава, нова, мова є дуже доступна. Тішуся тим, що такий здобуток молодий священник зробив для Церкви, для себе, для інших священників, для всіх тих, хто цікавиться духовним життям і хоче вивчати Слово Боже.
Ієрм. Іов (Ольшанський), ігумен Свято-Воскресенського Ново-Афонського монастиря, ПЦУ (м. Львів)
Книга, яку читаю зараз, це – «Поклик духа» митрополита Ліванських гір Георгія (Ходра). Це роздуми про те, яким має бути християнське життя в сучасному світі; і це взагалі така книга, яка піднімає актуальні для нашого часу – особливо війни і миру, форми свідчення християнської віри, способи присутності у світі благодаті Божої, ставлення християнина до суспільної діяльності, політики. Книга дуже філософська і наштовхує на роздуми, змушує священника думати сьогодні.
Отець Андрій Кончило, Свято-Покровський кафедральний собор, ПЦУ (м.Львів)
Остання прочитана мною книга – «Небеса на землі» Майкла Шермера. Це зібрання різних поглядів людей, науковців – навіть атеїстичний погляд – на загробне життя, а також про те, як наука зараз досягає довговічності на землі – наукові дослідження, такі, як замороження органів тощо. «Як спілкуватися з психами» (Марк Гоулстон) – це більше погляд автора, який дає поради, психологічні варіанти у різних випадках спілкування з людьми.
Християнство завжди буде говорити про норми християнства на базі Біблії. А погляд людини, яка є невіруючою саме в цю релігію, буде іншим – і його також треба брати до уваги. Як священник я спілкуюся з різними людьми; і коли читаєш і заглиблюєшся в той світогляд, який людина має в собі і випромінює, я можу зорієнтуватись і мати відповіді на її запитання до священника.
Отець Тарас Михальчук, настоятель Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла, УГКЦ (м. Львів)
В нас є цікава ініціатива з військовими капеланами – раз в місяць ми зустрічаємося та обговорюємо книжку, яку прочитали за місяць. Ця ініціатива нова – я планував її ще до війни – але ми стараємося і зараз тримати культурний фронт. Тепер я читаю «Подолати минуле. Глобальна історія України» Ярослава Грицака. Я знаю автора особисто, знаю його нестандартний підхід до осмислення і переосмислення історії, тому ця книга є мені цікавою. Погляди автора мені цікаві.
Отець Андрій Легович, особистий секретар Митрополита Львівського, РКЦ
Зараз я читав книжку Аґнєшки Пєнскої «Ключі Небесні»; також наш запорізький емерит видав книжку про наших єпископів у Харкові, читаю також її. Ще почав читати «Тінь Отця» Яна Добрачиньського – це книга, що описує життя святого Йосифа; думаю, що його приклад може допомогти мені стати кращою людиною.
Отець Рафаїл Зборовські, настоятель парафії Божого Милосердя РКЦ (м. Львів)
«Щоденник» святої сестри Фаустини. Ця книга має багато вказівок про духовне життя і розкриття себе; через неї можна також давати іншим якісь поради, щоб вони могли собі знайти якийсь спокій у цьому, віднайти себе. Я часто – вже дуже давно – читаю по частинках цю книгу, і просто як маю час – то завжди до неї повертаюся. Це духовна підтримка – і я також є в парафії Божого Милосердя, а сестра якраз багато зробила, щоб усі знали про Боже Милосердя. Ми маємо також мощі сестри Фаустини, тому вона дуже близька моєму серцю.
Отець Микола Кізлик, вікарій парафії Божого Милосердя, РКЦ (м. Львів)
Закінчив книгу Арчибальда Кроніна «Ключі Царства», і зараз читаю «Цитадель» того ж автора. Її мені порадили – і я її раджу теж. Це книга про те, як служити людям, як служити Господу. Автор зобразив персону, яка відкидає всі цінності цього світу – тобто не варто зациклюватися на грошах, на матерії, а посвятитися людям – і посвятитися Господу.
Отець Артемій Бабленюк, завідувач канцелярії Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ
Розпочав читати нове житіє преподобного Паїсія Святогорця, який нещодавно, у 2015 році, був причислений до лику святих Вселенським патріархом Варфоломієм. Це перша систематизована біографія цього святого. В ній кожен читач може знайти маловідомі факти з життя Преподобного. Ще в ній описується з’явлення Христа, Богородиці та святих преподобному Паїсію, а також вперше ми знайдемо розповіді багатьох очевидців безмежної любові, яку мав цей новітній святий. Тож у нинішній час війни, особливо для нас усіх, цей святий може бути помічником у несенні різних випробувань.
Повязані записи
