Сьогодні ставимо питання: «Ісусе, А чи не було марнотратством Твоя любов на хресті? Чи ми черпаємо з тієї любові? Чи це не було для нас забагато? Ні, Ти там виявив нам цілковиту свою любов. А що ми можемо Тобі на це відповісти?” Над цим закликав задуматися єпископ-помічник Львівської архиєпархії Преосвященніший Володимир під час розважання над Божим словом в Архикатедральному соборі св. Юра у п’ятницю 26 лютого 2021 року.
Євангеліє: Мр. 14, 3-9.
3. Того часу, як Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, як був за столом, підійшла жінка з алябастровою посудинкою щирого дорогоцінного нарду і, розбивши посудинку, вилила йому на голову. 4. Деякі обурилися і говорили між собою: – Навіщо така втрата мира! 5. Таж його можна було продати більш ніж за триста динаріїв, і гроші дати бідним. І вони ремствували на неї. 6.Але Ісус сказав:– Лишіть її. Чого її непокоїте? Вона зробила для мене добрий вчинок. 7. Бідних бо ви завжди маєте з собою, і коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте. 8. Що могла, те зробила; вона заздалегідь намастила моє тіло на похорон. 9. Істинно кажу вам: по цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідуватись це євангеліє, оповідатимуть і те, що вона зробила, на пам’ятку про неї.
«В дорозі до Єрусалиму зустрічаємо Ісуса у Витанії, що дослівно означає “дім убогих”. Чуємо про сцену, де жінка розливає миро і намащує тіло Ісуса на похорон, який має відбутися вже за два дні. Можна запитати навіщо було виливати миро, якщо посудину можна було відкрити, але розуміємо, що в цьому вчинку розкривається цілковита жертва і самопосвята, а відтак цілковите служіння. Кінцево тіло Ісуса було розбите на хресті, з якого вийшов Божий Арон на землю», – зазначив владика Володимир.
Проповідник пояснив, що в цій сцені ми бачимо дві категорії людей. Перша – це законовчителі, які думають про споживацтво, про те для чого даремно витрачати, якщо можна продати і використати гроші на допомогу бідним, а друга суспільна категорія – Ісус та жінка, які обоє готові служити з любові. Не названо ім’я жінки її описано як сестра Марти та Лазаря.
Ісусові докоряють, каже владика Володимир,що це марнотратство. Мовляв миро можна було продати, а гроші бідним роздати тобто використати на соціальну працю в тодішньому суспільстві.
«Сьогодні ставимо питання: «Ісусе, А чи не було марнотратством Твоя любов на хресті?Чи ми черпаємо з тієї любові? Чи це не було для нас забагато? Ні, Ти там виявив нам цілковиту свою любов. А що ми можемо Тобі на це відповісти?», – додав архиєрей.