Що ми знаємо про ангелів? 5 найцікавіших фактів про наших заступників та охоронців

Кожен із нас з дитинства знає про ангелів. Окрім традиційного «Отче наш» і «Богородице Діво…», чи не кожного батьки, дідусі і бабусі вчили молитви до ангела-хоронителя. 21 листопада східна Церква вшановує пам’ять Архистратига Михаїла та всіх безплотних сил. Але чи знаємо достатньо про ангелів? Ми підготували для вас цікаві факти.

  1. Ангели присутні у всіх релігіях. Варто сказати, що ангели не є чимось суто християнським. Вони присутні у більшості релігій, зокрема, у юдаїзмі, ісламі, християнстві. Вони є частиною об’явлення і передання. Також про ангелів написано і у Священних Писаннях – Святе Письмо чи Коран. Старий і Новий Завіти згадують про ангелів, оскільки вони відіграють ключову роль у спілкуванні між Богом і людиною. Саме слово «ангелос» у перекладі з грецької  – це «посланець». Основне їхнє завдання – виконувати Божу волю. Вони є тими, які стоять довкола Престолу Бога, і оспівують Божу славу. Господь ними послуговується, щоб звіщати Свою волю людям. Він посилає ангелів до ключових осіб, які є у нашому переданні, – чи християнському, чи юдейському, чи ісламському. Через них також очікує зворотного зв’язку від людей – йти, залишатися на місці, зробити якесь визнання.
  2. Імя Михаїла у перекладі означає «Хто як Бог?». Грецьке слово «архистратиг» – «головнокомандувач», «провідник війська». Архистратиг Михаїл – це провідник Божого війська. Чому він один із ключових? Про це нам говорить Святе Письмо в контексті первісної війни, визначення ангелів щодо їхньої приналежності до Бога – бути з Ним чи без Нього. Ім’я «Михаїл» означає  «хто як Бог?». Це риторичне запитання, яке ангел поставив Сатані (означає «противнику»), коли останній постав проти Бога. Це «хто як Бог?» є причиною визнання першості серед інших ангелів. Диявол чи Люцифер, як би його не називали, який був спочатку ангелом світла, вирішив дорівняти себе Богові. І ось це риторичне запитання Михаїла поставило решту питань поза дискусією, адже нема нікого вищого, ніж Бог.  Це саме собою зрозуміле і очевидне. Внаслідок того, за біблійним переданням, відбулося розділення між ангелами, які були вірними Богові і тими, які відійшли на бік темряви.
  3. У ангелів є своя ієрархія. Цікаво, що безплотні небесні сили мають свої ієрархічні структури. У Старому Завіті, окрім ангелів і архангелів, згадуються серафими, херувими, в апостола Павла – «престоли», «господьства», «начала», «власті» і сили, але чіткої ієрархії, де присутні дев’ять ангельських чинів, як ми сьогодні це знаємо, не зустрічаємо аж десь до IV століття. Тоді з’являються переліки хорів ангельських, якоїсь згідності теж нема, правдоподібно це походить з апокрифічної літератури чи усного передання.
  4. Ангели – безплотні чи безтілесні? У чому різниця? До IV-V століття серед Отців Церкви існує вчення, також воно присутнє у юдаїзмі, що ангели є безплотними. При цьому, щоправда, вони не є безтілесними, бо мають тіла, хоча не з крові і плоті, як, наприклад, у людей. У них тіла іншого ґатунку, бо безтілесним є лише Господь, адже є необмеженим. Все, що обмежене, мусило б мати якесь тіло. Ангели є свобідними духами, наприклад про це говорить Святе Письмо, яке рівноцінно згадує так і про людей. Наприклад, ми під час Літургії молимось «за всякого праведного духа, що у вірі спочив». Отож ангели – духовно тілесні, але не є плотськими. Св. Василій Великий, наприклад, вчив про те, що тіла ангелів створені із ефірної матерії. Після IV століття,  зокрема також і через писання Святого Йоанна Златоустого, відчувається зміна розуміння тілесності ангелів.
  5. Церква вшановує ангелів двічі на рік. Церква досить швидко почала святкувати пам’ять ангелів. Як свідчать архіви перша згадка відноситься до 4-го століття. Зокрема, двічі на рік Церква святкує собори Архистратига Михаїла і всіх ангельських чинів, а також Гавриїла (наступний день після Благовіщення). Окрім того, Церква молитовно вшановує ангелів кожного понеділка. У візантійській традиції є поминання у Літургіях Йоанна Златоустого чи Василія Великого.

 

Підготувала Юліана Лавриш