Сьогодні виповнюється 10 років з дня упокоєння митрополита Львівського і Сокальського Андрія (Горака), який два десятки складних і принципово важливих років для становлення та укріплення Української Церкви очолював Львівську кафедру УПЦ КП.
Народився владика Андрій 1 березня 1946 року на Львівщині й був вихований в дусі традиційної галицької інтелігентності. У 1949 році його батька було репресовано тогочасним режимом за українські національні погляди та заслано на 25 років в Іркутську область, а через п’ять років після засудження реабілітовано посмертно.
У 1962 р. майбутній архіпастир закінчив Полянську восьмирічну школу, далі Львівське медичне училище, а з 1968 по 1975 рр. навчався на біологічному факультеті Львівського університету. Будучи духовним сином тодішнього правлячого митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика), він у 1975 році вступив до Ленінградської духовної академії, яку у 1979 році успішно закінчив та захистив кандидатську дисертацію із присвоєнням наукового ступеня кандидата богослів’я. Під час навчання у Ленінградських духовних школах у 1976 році рукоположений в сан священника, у 1990 році приймає постриг в чернецтво, а 18 квітня того ж року рукоположений в сан єпископа й призначений на Львівську кафедру. У складних умовах зовнішніх викликів та внутрішніх розділень владика розбудовував довірену йому єпархію, яка стала одним з наріжних каменів єдиної автокефальної Української Церкви.
У 1991 – на початку 1992 р. єпископ Андрій активно підтримав рішення Собору Української Православної Церкви про автокефалію. За заслуги перед Церквою був піднесений до сану архієпископа, а потім і митрополита. З рук митрополита Андрія дияконське та священниче свячення прийняли десятки випускників вищих духовних шкіл, і просто не злічити, скільки разів у Свято-Покровському кафедральному соборі м. Львова за Божественною літургією владика підносив молитву до Бога за увесь православний люд.
У 2008 році захворів, але незважаючи на хворобу до останнього звершував богослужіння. Після різкого погіршення стану здоров’я та шпиталізації 5 липня 2010 р. упокоївся на 65-му році життя, не доживши ще 8 років, щоби тілесними очима побачити утвердженою повну духовну незалежність Православної Церкви України та Томос про автокефалію, за яку так активно боровся.
Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу спочилого митрополита Андрія в оселях праведних! Вічна йому пам’ять!
Джерело: фб-сторінка Православної Церкви України
Повязані записи
