14 жовтня 2016 року, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій звершив святкову Божественну Літургію з нагоди престольного свята.
Супроводжував співом богослужіння архієрейський змішаний хор Покровського кафедрального собору (регент – Марія Валько).
“День Покрови Пресвятої Богородиці впродовж століть поєднався з нашими національно-визвольними змаганнями. В Україні не просто казали Покрова Божої Матері, а був час, коли говорили козацька Покрова. Тим самим підкреслюючи, що козаки, які боронили віру і нашу Батьківщину Україну, дуже шанували Покрову Божої Матері. На Запорізькій Січі, а також в інших місцях, де була утворена Січ, стояла посередині церква на честь Покрови Божої Матері. На стягах козаків був також зображений Покров Божої Матері. Заступництво Божої Матері мали вояки Української повстанської армії. Звичайно, що і наші сучасні воїни також звертаються до покрову Божої Матері. Бо хто ж їх пригорне, хто заступить і захистить, як не Пресвята Богородиця, яка простягає свій чесний омофор? Це свято прийшло до нас з далекої Візантії. Із того часу, коли звідусіль на Константинополь нападали вороги. Чимало хто думає про те, що це свято було пов’язане з Аскольдовим хрещенням Руси-України у 863 році. Коли київький князь Аскольд пішов на Константинополь зі своїми вояками, коли кораблі з його дружиною підійшли до міста; всі, хто жив там, впали в такий страх, бо не очікували цієї навали наших предків. Патріарх Фотій згадує, як з Влахерської церкви було винесено мафорій Божої Матері, його опустили у море, замочили. Раптом здійнялась буря, розкидала кораблі, а наші вої і сам князь Аскольд згодом прийняли християнську віру. Прийняли її не тому, що побачили таке чудо, а тому, що хотіли доєднатися до християнської цивілізації. Тому і ходили походами до Візантії, не тому, щоб тільки щось завоювати, як правило, такі походи закінчувалися підписанням мирних договорів. І літопис нам про це не раз розповідає. Саме у Влахерській церкві звершився цей покров Божої Матері. З цією церквою у Константинополі пов’язане саме свято. Але дивно, що його у Константинополі ніхто не пам’ятає. Його не святкують греки, а святкуємо ми, українці. З давніх-давен, княжих часів, святкуємо День Покрови Божої Матері. Зараз мені пригадується старозавітній Боговидець Мойсей, який з єврейським народом виходив з єгипетського полону. Коли треба було перейти через море, з’явилася хмара, яка покрила Мойсея з його народом і воїнів фараона та й самого фараона, що доганяв їх. Як сказано: для воїнів фараона ця хмара була темною, а для народу Мойсеєвого – світлою. І вказала шлях, як треба пройти для того, щоб визволитись. Якщо ми проведемо цю паралель з Покровом Божої Матері, цю хмару символічно поєднаємо з Покровом, то це і є дороговказ ще від княжих, козацьких, часів і до сьогодення – для чого ми його шануємо. І Матір Божа безперестанно простягає його над нашим народом”, – наголосив у проповіді Високопреосвященний Владика Димитрій.
Під час Літургії, після Євхаристійного канону, Високопреосвященний митрополит Димитрій рукопоклав після попереднього постригу іподияконської хіротесії, – в сан диякона псаломщика Свято-Миколаївського Княжого храму м. Львова, випускника ЛПБА Володимира Рудого.
З благословення Святійшого Патріарха Філарета, у свято Покрови Пресвятої Богородиці, за Божественною Літургією підносилися посильні прохання за звільнення всіх полонених і заручників, захоплених і ув’язнених Росією та її колаборантами у Криму і на Донбасі.
Опісля завершення Літургії Високопреосвященний митрополит Димитрій у співслужінні священиків звершив водосвятний молебень.
Нагадаємо, що сьогодні у Львові свій храмовий празник відзначили вісім парафіяльних громад.
За матеріалами: Прес-служби Львівсько-Сокальської єпархії УПЦ КП
Повязані записи
