Опинившись між ізраїльськими військами та мусульманськими переслідуваннями, неясно, чи зможе християнство пережити конфлікт на Близькому Сході, і якщо так, то як саме.
Автор: о. Маріо Алексіс Портелла
Щонайменше троє людей загинули і ще кілька отримали поранення після того, як у четвер вранці в результаті ізраїльського удару по церкві Пресвятої Родини на півночі Гази. Внаслідок цього постраждав єдиний католицький храм у цьому районі. Серед поранених — парох храму о. Габріель Романеллі.
За словами Фаделя Наема, виконуючого обов’язки директора лікарні Al-Ahli, яка приймала поранених, церква надавала притулок цивільним особам, серед яких було кілька дітей з інвалідністю. Серед інших поранених — одна дитина з обмеженими можливостями, дві жінки і один літній чоловік, сказав Наем. Це не перший випадок, коли Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) обстрілює церкву.
19 жовтня 2023 року, всього через дванадцять днів після атак 7 жовтня, ЦАХАЛ розбомбив будівлю розташовану неподалік церкви Святого Порфирія V століття, найдавнішої в Газі, яка також вважається третьою найдавнішою церквою у світі. Загинуло щонайменше вісімнадцять осіб, в тому числі дві католицькі жінки.
Нахіда Антон та її донька Самар Антон були смертельно поранені військовими Армії Оборони Ізраїлю 16 грудня 2023 року, коли йшли до монастиря Місіонерок Милосердя, що знаходиться в комплексі вищезгаданої парафії Пресвятої Родини. Самар була вбита, коли вона намагалася винести свою матір у безпечне місце. Ізраїльська армія зруйнувала також монастир, в якому, як вважається, перебувало 300 осіб. Латинський Патріарх Єрусалиму кардинал П’єрбаттіста Піццабалла заявив, що вони «були холоднокровно застрелені в приміщенні парафії, де немає воюючих сторін».
Армія оборони Ізраїлю заперечує, що церква була ціллю атаки під час протистояння з бойовиками ХАМАСу. Однак, як заявила Діана Таразі, 38-річна палестинська християнка: «Ракета впала прямо на неї. Ми не можемо повірити, що церква не була їхньою мішенню».
Християни Гази, як і всієї Святої Землі, ведуть свою історію з біблійних часів, коли апостол Пилип подорожував пустельною дорогою з Єрусалиму до Гази, щоб поширювати євангельську звістку (Дії 8:26). За іронією долі, переслідування християн у Святій Землі також сягає корінням часів становлення християнства, коли сам Ісус Христос помер від рук Синедріону — вищої ради священницьких і мирянських старійшин.
Синедріон заарештував Ісуса під час юдейського свята Песах за богохульство, тобто за те, що Він назвав Бога Своїм Батьком (Матвія 26:63-66; Марка 14:61-64; Луки 22:67-71). Таким чином, Його звинуватили в тому, що Він «зробив Себе Богом» (Івана 10:30-33). Хоча римляни були тими, хто фізично розіп’яв Господа, але до Пилата Його привели юдеї, бо тільки римська влада могла виконати цей вид смертної кари. І не тільки юдейська політика вимагала розп’яття Христа, але й натовпи Єрусалиму домагалися цього, вигукуючи: «Розіпни Його! Розіпни Його!» (Матвія 27:22-23; Марка 15:13; Луки 23:21).
Саме з цієї причини перші і найближчі послідовники Христа, апостоли, переховувалися у горниці, «боячись юдеїв» (Ів. 20:19). За католицьким календарем, 26 грудня, наступного дня після того, як більшість християнського світу святкує Різдво Христове, Церква вшановує мученицьку смерть святого Стефана Первомученика, якого юдеї побили камінням за те, що він свідчив про те, що Ісус є Месією (Дії 6:8-10, 7:54-60).
Згідно з офіційною статистикою Британського Мандату, у 1922 році християни становили 9,5% від загальної кількості населення Палестини; у 1946 році їхня частка зменшилася до 7,9%. Під час Палестинської війни 1947-1949 років між палестинськими арабами та палестинськими юдеями велика кількість цих християн — як частина арабської громади — мусила піти геть чи була вигнана юдейськими бойовиками з території, яку буде визнано ізраїльською після укладення угод про перемир’я в 1949 році.
Перенесемося в 2009 рік: на палестинських територіях, переважно на Західному березі річки Йордан, проживало приблизно 50 000 християн, з них близько 3 000 — у секторі Газа. За словами Халіла Саєга, палестинського християнина і політичного аналітика, який жив у Газі до 2009 року, з моменту початку нинішньої війни 7 жовтня 2023 року кількість християн у Газі зменшилася з 1 000-1 200 до 600-700 осіб.
Більшість християн, які виїхали до Єгипту з початку війни, не хочуть повертатися. Ті, хто залишився, повернулися до своїх домівок на півночі під час двомісячного перемир’я, яке розпочалося в січні.
Християни Гази також стикаються з викликами ісламізації з боку ХАМАСу. За словами Іхаба Хасана, палестинського християнина і правозахисника, який проживає у Вашингтоні, бойовики поставили під загрозу християнську спільноту, наприклад, неправдиво стверджуючи в соціальних мережах, що вона співпрацює з Ізраїлем, скидаючи євангельські листівки з літаків на територію Гази, а отже — здійснює злочин прозелітизму.
На початку грудня 2022 року пресслужба Tazpit — незалежного ізраїльського інформаційного агентства — повідомила, що 12 відсотків населення Гази втекло з сектору відтоді, як ХАМАС захопив контроль над ним у 2007 році — бажання християн Гази емігрувати вдвічі сильніше, ніж бажання мусульман сектору.
Вони посилалися на корупцію, погані економічні та житлові умови, і насамперед на дискримінацію — іноді насильницьку — на релігійному ґрунті: 25% повідомили про релігійну дискримінацію під час співбесіди при працевлаштуванні, а 30% сказали, що піддавалися проявам ненависті через те, що вони християни; чверть палестинських християн розповіли, що мусульмани спонукали їх перейти в іслам, в той час як християнки зазнають цькування і примусу закривати волосся і носити ісламське вбрання.
Крім того, 70 відсотків опитаних сказали, що хоча б раз у житті чули від мусульман, що християни будуть горіти в Пеклі. Загалом християн змушують відчувати себе громадянами другого сорту, незважаючи на їхній палестинський патріотизм та історичну спорідненість з цією землею – про що свідчить як солідарність із палестинськими мусульманами, які чинять опір ізраїльській окупації, так і про співчуття до цивільного населення, яке постраждало від конфлікту.
Після удару по церкві в місті Газа прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні назвала ізраїльські атаки на цивільне населення в секторі «неприпустимими», додавши, що «жодні військові дії не можуть виправдати таку поведінку».
У телеграмі, підписаній за дорученням Папи Лева XIV державним секретарем Ватикану кардиналом П’єтро Пароліном, понтифік висловив свій «глибокий скорботний жаль» і знову висловив «глибоку надію на діалог, примирення і міцний мир у регіоні».
На жаль, до тих пір, поки ізраїльтяни будуть отримувати повну політичну і військову підтримку з боку США, не тільки триватимуть етнічні чистки в Газі, але й погіршуватиметься становище наших братів-християн на Святій Землі.
Автор: Отець Маріо Алексіс Портелла є священником собору Санта Марія дель Фьоре у Флоренції, Італія. Він народився в Нью-Йорку і має ступінь доктора канонічного та цивільного права Папського Латеранського університету в Римі. Автор книги “Islam: Religion of Peace?—The Violation of Natural Rights and Western Cover-Up” (Westbow Press, 2018).
Джерело: Crisis Magazine
Також читайте: Мученики сьогодення
Християнам на Святій Землі стає важче, нападають радикали й військові
Семюел Тоттен: «Це не Бог творить геноциди, їх вчиняють люди»
Повязані записи
