У четвер, 4 травня 2017 року, учасники Школи міжрелігійної журналістики відвідали Синагогу «Бейс Аарон ве Ісраель (Цорі Ґільод)» у м. Львові. Вони мали змогу почути лекцію та подискутувати на тему юдаїзму та його впливу на щоденне життя людини. Лектором був рабин Мордехай Шломо Балд.
Про віру
Юдейська віра – не ексклюзивна. Не настільки важливим є те, у що ви вірите. Найцінніше те, як ви себе ведете серед людей. Не варто нікого навантажувати власним негативом. Мій тато ще казав, що нікого не хвилюють твої почуття. У тебе був поганий день, негативні емоції, а ти хочеш прийти додому і віддати їх дружині? Краще віддай їх Богові, а з жінкою поділися спершу позитивом.
У що узагалі людина вірить? Є мільйон варіантів. Для себе я їх звів до трьох. Можна вірити у Бога, у певну ідеологію, або ж у самого себе. Мій вибір однозначний – я вірю в Бога. Якщо ж людина у Творця не вірить, тоді ми не можемо говорити про справедливість і правду. А якщо ж вірить, то у її житті випадковостей нема, усе закономірно.
Про день народження
Життя – це автобусний маршрут. І кожна зупинка у ньому – це день народження. То що святкувати? Своє наближення до кінцевої станції? День народження – це насправді судний день. Ми звикли на власні уродини отримувати подарунки. Але насправді у цей день варто віддавати. У нашій традиції є два дня народження щороку – особистий кожної людини і усього людства (день народження Адама і Єви).
Про шлюб
Шлюб – це крамничка, а не супермаркет. Тут нема дорогих технологій для того, щоб переклеювати цінники і змінювати дати виготовлення продуктів, щоб продати товар. Тут ти даєш людині те, що потрібно їй, а не тобі. Можна і треба говорити дружині, що ти її кохаєш, щодня. Але ще важливіше, щоб твої дії збігалися зі словами. Я щоранку прокидаюся і прошу в Бога бути для людей доброю енергією, а не кісткою в горлі.
Про совість
Якщо вона у вас є – у вас є все. Якщо у вас її нема – то нема нічого. Водночас совість не гарантує вам щастя. Як стати щасливим? Це складне запитання. А на такі запитання нема універсальних відповідей. Моліться частіше.
Про людину
Хто я? Я не є моє тіло, бо це лише моя оболонка. Я не є моя душа, бо вона вічна, а я все ж помру. Я – це мої емоції, мрії, надії та розчарування.
Про синагогу
У 1897 році Мозес Гріфель звів одноповерховий будинок на ділянці між вулицями братів Міхновських і Хотинською. Згодом його придбало товариство «Цорі Гільод» (у перекладі – «Зцілюючий бальзам»). Це товариство заснував наприкінці 19 столітя рабин Йоахимом Гутманом. Приміщення пристосували під молитовний дім. Отримавши дозвіл від магістрату, у 1923—1925 роках товариство спорудило нову синагогу за проектом Альберта Корнблюта. У радянський час використовувалась як склад. У 1989 році передана єврейській громаді. В інтер’єрі збереглись одні з небагатьох в Україні синагогальних розписів.
Топ-5 афоризмів від рабина Мордехая Шломо Балда
- Якщо ти хочеш піднятися на вищий духовний рівень, ближче до Бога, то варто відмовитися від матеріального.
- Не будьте собою – будьте людьми.
- Нам багато чого недоступно. Але, може, це й на краще?
- Як юдаїзм ставиться до смерті? Негативно, ми проти, ми хочемо жити.
- Не будьте адвокатом, не захищайте когось одного. Намагайтеся бути суддею, дивитися на все справедливо.
Фото: Андрій Гірняк, Валентина Євтушок
Підготувала Ірина Ладика
Повязані записи
