Одержимість позаземним життям проникла на лави Католицької Церкви – привабливе дерево, яке для декого стало альтернативою Євангелію.
Один з дивних заголовків, що з’явився після смерті Папи Франциска, ставив питання про те, чи наступний Папа розкриє «секрети» Ватикану про НЛО, нагадуючи про гучні слухання в Конгресі про НЛО влітку минулого року. З моменту обрання Папи Лева припускають, що саме він стане «Папою-розкривачем» знань Ватикану про НЛО. Хоча навіть обговорення такої очевидної приманки ризикує необережно зіграти на руку прихильникам теорії змови, я вважаю, що це дійсно піднімає питання, над якими варто замислитися.
Як віруючі католики повинні ставитися до заяв інформатора Девіда Груша, зроблених під присягою в Конгресі, про те, що уряд Сполучених Штатів з середини 20-го століття займається програмою пошуку і реінжинірингу інопланетних НЛО (нібито, у змові з Ватиканом)? В основі цього питання лежить більш фундаментальне питання: Що християнин повинен думати про можливість позаземного життя?
Серед християн можна виділити три основних типи ставлення до тверджень про існування розумного позаземного життя: по-перше, заперечення, по-друге, віра і, по-третє, обережний скептицизм. Розглянемо їх по черзі.
Той, хто заперечує, стверджує, що твердження Груша та йому подібних є нісенітницею, тому що немає жодних доказів з боку віри чи розуму, що позаземне розумне життя існує. Християни мають перевагу у вигляді одкровення, яке направляє наше мислення про всесвіт. І Біблію можна тлумачити так, що Бог обрав Землю з унікальним дизайном і місцем у всесвіті, щоб вона стала домівкою для носіїв Його образу і подоби. З цього погляду, розповіді про створення світу в книгах Буття та Йова не повідомляють про жодні позаземні розумні організми саме тому, що їх не існує.
У той час як всі правовірні християни стверджують, що Боговоплочення – це метафізичне диво з космічними наслідками, ті, хто його заперечує існування позаземних цивілізацій стверджують, що воно наголошує на унікальному місці людства у Всесвіті. Друга Особа Трійці прийняла людську природу в певній точці простору-часу на планеті Земля, близько двох тисяч років тому. І промовистим є той факт, що Бог не взаємодіяв таким чином з сутністю жодної іншої матеріальної істоти на жодній іншій планеті у Всесвіті.
Отже, крізь призму розуму, заперечувач [інопланетян] припустив би, що Парадокс Фермі, який запитує: «Де всі?», – вирішується відповіддю: “Ми єдині”: в такому величезному всесвіті, який існує так довго, «де всі?» – розгадується відповіддю: ми є одні. Заперечувач пояснив би так звані зустрічі з інопланетянами та інопланетними космічними кораблями природними причинами або, можливо, демонічним впливом. Наприклад, відоме відео «тік-так» з НЛО може бути просто записом далекого літака, який випромінює інфрачервоні відблиски. А претенденти на контакт (тобто «контактери»), як правило, є або містифікаторами, або маргіналами, або навіть жертвами демонічного обману, можливо, через причетність до окультизму (як стверджує християнський апологет Кеннет Семплз).
Табір віруючих [в НЛО] читає Святе Письмо інакше. Хоча Біблія прямо не згадує про не-людський тілесний розум деінде в галактиці, ті що вірять підкреслюють, що Біблія не заперечує їх існування. Розповіді про створення [світу] зосереджені на людині і Землі просто тому, що одкровення людині зосереджене на стосунках Бога з людиною. Тому нічого більше не потрібно пояснювати. Щобільше, деякі з тих хто вірить [НЛО] знаходять в Біблії конкретні докази відвідування Землі інопланетянами, сприймаючи, наприклад, видіння Єзекіїля про колеса в колесах як опис літаючих тарілок (Єзекіїля 1:15-16). Також віруюча в [НЛО] людина стверджує, що Сам Ісус, коли каже: «Я маю інших овець, що не з цієї кошари» (Івана 10:16), цілком логічно вказує на те, що існує інше [позаземне] життя.
Тим часом, крізь призму розуму, віруюча [в НЛО] людина схильна вважати достовірними принаймні деякі свідчення очевидців НЛО та/або зустрічей з прибульцями. З цього погляду, відео з тік-току та інші повинні бути не-людськими космічними кораблями, оскільки вони демонструють рух об’єктів, які просто не підвладні людським технологіям.
Віруюча [в НЛО] людина покладається на високу ймовірність того, що в безмежному космосі все ж таки існує інше розумне життя. Лише в одній галактиці Чумацький Шлях є кілька сотень мільярдів зірок – і наша галактика є лише однією з кількох трильйонів галактик у спостережуваному Всесвіті. Кількість зірок, навколо яких обертаються планети, занадто велика для людського розуму, щоб її осягнути: в секстиліони (1×1021). Небеса проголошують славу Божу – і чи справді доречно, що Бог створив усе це в порожнечі (Псалом 19:1)? Віруюча людина стверджує, що Парадокс Фермі може бути вирішений, якщо виявиться, що розвинені цивілізації відносно рідкісні через самознищення, або катаклізм, або через те, що міжзоряні подорожі складні, або через те, що ми не здатні виявити їхню присутність або зв’язок з ними.
Обережний скептик, до якого я себе відношу, знаходиться десь між цими таборами.
У світлі віри догматичний заперечувач [НЛО] заходить занадто далеко. Бог, безумовно, міг створити не-людське розумне життя у Всесвіті. Чудова планета, на якій ми живемо, кишить незліченною кількістю організмів – кожен зі своєю власною формою або видом. Кожна природна форма має свій архетип у Божому розумі, подібно до того, як творець має в голові ідею артефакту, який він прагне створити. І, хоча ми можемо подумки розглядати зразкові форми в Божому мисленні самі по собі, в реальності вони просто ідентичні з Божою природою, яка є безмежною. Це означає, що все, що є реальним у певному сенсі, наслідує і проявляє божественну природу – і що способи, якими створіння можуть наслідувати Божу природу, потенційно нескінченні.
Хоча Бог міг би створити лише одне творіння, стверджує Аквінат, воно не могло б адекватно відображати безмежну Божу доброту. Отже, велика множинність і різноманітність створених речей є виправданою. Все це в принципі сумісне з існуванням нелюдського і не-ангельського інтелекту. І хоча демонічний вплив міг би пояснити передбачувані зустрічі з інопланетянами, просто напрошується припущення, що будь-які явища, непояснені природними причинами, повинні бути демонічними.
Коротше кажучи, як сказав преподобний Хосе Ґабріель Фунес, головний астроном Ватикану, немає ніякого протиріччя з католицькою вірою, якщо виявиться, що у нас є «позаземні брати».
З іншого боку, є вагомі підстави вважати, що багато з найчастіше згадуваних спостережень НЛО можна пояснити природними або людськими причинами. Проект «Синя книга» ВПС США вивчив понад 10 000 повідомлень про спостереження і не знайшов жодних доказів позаземного походження або свідчень про апарати, що виходять за рамки тогочасних наукових технологій. Проте було знайдено багато доказів неправильної ідентифікації природних явищ або інших природних причин, таких як містифікація та омана. Візьмемо один відомий приклад: спостереження Кеннета Арнольда в 1947 році, звідки походить термін «літаючі тарілки», могло бути просто помилково прийнято за літальний апарат, пелікана, метеорит або оптичну ілюзію.
Підсумовуючи кілька вітчизняних та іноземних урядових розслідувань, що відбулися після проекту «Синя книга», Звіт про історичні записи AARO департамент оборони дійшов висновку, що жоден з виявлених НЛО не мав позаземного походження, а «переважна більшість повідомлень про НЛО [непізнані аномальні явища] можуть бути вирішені як будь-яка кількість звичайних об’єктів, природних явищ, оптичних ілюзій або помилкових ідентифікацій.». Хоча ми, очевидно, не можемо просто довіряти всьому, що стверджують американські військові, віруюча людина, яка стверджує, що уряд займається масовим приховуванням, бере на себе тягар надання доказів.
Існують також реальні богословські виклики, принаймні для догматичного та екзальтованого віруючого погляду.
По-перше, принаймні деякі НЛО можуть мати демонічне походження – і це погляд не лише деяких найбільш вдумливих кабінетних богословів, але й деяких військових чиновників. Як повідомляється, одна з останніх ітерацій урядових розслідувань НЛО, що фінансується платниками податків, – «Передова програма ідентифікації аерокосмічних загроз» (AATIP), яка тривала з 2007 по 2012 рік, – зіткнулася з опором з боку багатьох чиновників Пентагону, оскільки вони вважали, що явища, які не можна пояснити природними причинами, викликані демонами. Це, безумовно, можливо, адже ми знаємо зі свідчень екзорцистів, що демони є неймовірно могутніми істотами і досвідченими майстрами обману (пор. 2 Коринтян 11:14-15). Якщо справді є вагомі підстави вважати ці явища демонічними, то ці чиновники мають рацію, вважаючи, що з ними не варто жартувати.
Щобільше, спроба вписати інопланетян у Біблію підриває довіру до неї. Кращим аргументом є те, що Біблія не згадує про багато речей, які існують, наприклад, про нарвалів однорогих і стафілокок, але це не означає, що їх не існує. Насторожує впевнене і радісне ставлення деяких віруючих до цього питання. Якщо Бог створив інші тілесні істоти з розумом і волею, то навіщо Він направив або дозволив їм прибути на Землю? Вони або впали б, або не впали. Якщо вони впалі, тобто зіпсовані гріхом, то їх слід розглядати як потенційну загрозу для людства і як таких, що потребують Відкупителя. Хоча контакт може стати каталізатором для впалої інопланетної раси, щоб прийти до віри в Христа, правильне ставлення – це обережність, а не радість, так ніби прийшло спасіння.
З іншого боку, якщо інопланетна раса не впала [в гріх], то навіщо її представникам прилітати сюди? У дусі космічної трилогії К.С. Льюїса, в якій Земля є «мовчазною планетою» – відрізаною, так би мовити, гріхом як «загублена вівця» від решти творіння, – я уявляю, що було би доречно, якби Бог застерігав будь-які незіпсовані раси від відвідування світу, в якому сатана має свого роду князівство (Івана 14:30). Дійсно, якщо існує незіпсована інопланетна раса, то відвідування Землі деякими представниками цієї раси для них може бути подібне до споживання забороненого плоду в Космічному саду. Відвідувачі в такому випадку були б негідниками-вигнанцями, що кидають виклик Богові.
Звичайно, це все спекуляції, але суть в тому, що ставлення збудженого релігійного піднесення серед деяких віруючих є невиправданим з християнського погляду. Дійсно, для декого віра в інопланетян набуває ознак фальшивої релігії, з власними ритуалами, священними текстами, громадськими зібраннями та культом. У XX столітті виникла ціла низка культів НЛО – і вони, як правило, вірять, що прибульці передають якесь важливе спасительне послання. Деякі з них, як, наприклад, Товариство Етеріуса, заходять так далеко, що стверджують, що сам Ісус Христос є прибульцем (з Венери). Для таких віруючих віра в прибульців видається виходом для незадоволеної, глибокої релігійної туги людини за Богом, яка покладає на прибульців помилкову надію, що вони принесуть просвітлення, реалізацію і порятунок з «потойбіччя» цього світу.
Отже, як бути з твердженнями про те, що Сполучені Штати мають таємну програму пошуку інопланетних космічних кораблів, що розбилися в Італії в 1933 році, оригінали документів про які була отримана нашими спецслужбами через негласні канали від Папи Пія XII? Такі екстраординарні заяви вимагають екстраординарних доказів. Історія про ймовірну катастрофу НЛО в італійському місті Маджента в 1933 році і приховування її режимом Муссоліні передує заявам пана Груша. Вона походить з так званих «Фашистських файлів НЛО», які були анонімно надіслані кимось, хто назвався «Містером Ікс», до різних італійських ЗМІ в 1996 році, які відмовилися публікувати цю історію.
Згодом документами заволоділи уфологи Роберто Пінотті та Альфредо Ліссоні, які поширили цю історію в публікаціях про НЛО та книзі, стверджуючи, що документи є автентичними. Проте, як зазначають архівісти, які критично ставляться до цієї історії, опубліковані документи є переважно фотокопіями з невідомого джерела, а передбачувані оригінали не були надані науковцям для незалежної експертизи.
Простіше кажучи, надзвичайних доказів для такого надзвичайного твердження не було надано. Тому католики мають вагомі підстави сумніватися в тому, що Папа Лев XIV може розповісти щось, що підтверджує цю історію.
Все це не обов’язково означає, що пан Груш свідомо бреше; схоже, він має ознаки людини, яка вірить у те, що говорить. Але без надзвичайних доказів – таких, як демонстрація документів (наприклад, доказів космічного корабля, якого він, за його власним визнанням, не бачив) – принаймні не менш імовірно, що пан Груш, можливо, мимоволі, є агентом дезінформації (на що вказували деякі католицькі коментатори).
Існують докази того, що уряд США, можливо, займався психологічними операціями в цьому напрямку в минулому. Документи «Маджестік-12» або «MJ-12», які почали виходити у 1980-х роках у розпал Холодної війни – які мали на меті показати внутрішні урядові записки, що підтверджували, що США знайшли розбиті інопланетні космічні кораблі та тіла – виявилися ретельно продуманою містифікацією, яку, можливо, посіяли агенти в самому уряді або, принаймні, толерували (ФБР не переслідувало містифікаторів). Якби ваші вороги вважали, що ви володієте інопланетними технологіями, чи не вагалися б вони, перш ніж розпочати війну? Якщо американські урядові агенти вважали таку тактику ефективним психологічним впливом на росіян у 80-х роках, то чому б не повторити це сьогодні?
Проте розумні люди з християнською вірою повинні бути готові до того, куди б не привели докази. Тим часом у нас є тверда скеля, на якій ми стоїмо, і чіткий обов’язок, який ми повинні виконувати, незалежно від того, що принесуть гаряче повітря або міжзоряні вітри: «Ісус Христос вчора і сьогодні і навіки той самий. Не захоплюйтеся різним чужим вченням» (Євр. 13:8-9).
Про автора: Коді В. Купер – доцент кафедри політології Університету штату Теннессі в Чаттануга. Він є автором книги «Томас Гоббс і природне право» (University of Notre Dame Press, 2018) та співавтором наступної книги «Класичні та християнські витоки американської політики» (The Classical and Christian Origins of American Politics): Політична теологія, природне право та американське заснування (Cambridge University Press).
Також читайте: О. Михайло Сивак: «Стінка між духовним і матеріальним світом дуже тонка»
Що розповів Небесний Посланець о. Йосифові Схрейверсу про майбутнє України?
Як святий мученик Орест доповнив своє житіє через 14 століть