На перехресті вулиць Городоцької та Т. Шевченка, на клиновидній ділянці розташований храм Святої Анни (Костел Успіння Святої Анни). Зорієнтований на осі схід-захід із входом зі сходу. У XVIII ст. він був загальновідомим місцем паломництва. На час заснування храм був римо-католицьким,сьогодні ця святиня належить до Української греко-католицької церкви (з 1991 року).
Перші згадки про зведення на місці церкви святої Анни дерев’яної каплиці датуються 1507 роком. Ініціаторами були майстри кравецького цеху, що зробили це на згадку про кількох цехових учнів, які загинули на тому ж місці у бійці з міською сторожею.
За твердженнями Дениса Зубрицького, «пізніше челядники, які брали участь у цій сутичці, вибились у майстри, і, пам’ятаючи цю подію й бажаючи подякувати Господові, який вберіг їхнє життя, вирішили на місці сутички й на могилі своїх колег збудувати невеликий костел». Святиню було освячено на честь святої Анни – покровительки всіх майстрів цехів. Через два роки по зведенню костелу, у 1509 році, під час набігу волохів, очолюваного молдавським господарем Богданом ІІІ, дерев’яний костел згорів. У 1599 році його відбудували. Цього разу святиню вже було зведено частково з каменю, а частково з дерева.
Імовірно, що наприкінці XVI століття храм ще раз перебудовували, оскільки в 1599 році львівський архиєпископ Ян Димітр Соліковський освятив його. Проте, у 1648 році, під час облоги Львова козаками Богдана Хмельницького, храм було знищено знову. Кілька десятиліть його не відбудовували. Руїни спаленого костелу 1670 року польський король Міхал Корибут Вишневецький передав августинцям-еремітам. На думку Антонія Шнайдера, це сталося в 1671 році, коли король перебував у Львові, а 1670 міська рада Львова і цех кравців лише погодились віддати монахам цю ділянку взамін на ґрунти, які августинці від 1641 року мали при Сокільницькому шляху (тепер вул. М. Коперника).
Новий мурований костел Святої Анни постав у 1673 році. До храму прибудували монастир, над головним входом костелу збудували низьку, круглу в плані вежу. Станом на 1772 рік у монастирі перебувало сім отців і двоє братів. Перед входом збудували передсінок.
У 1641 році за згодою польського короля Владислава ІV до Львова прибули августинці, які спершу осіли поза міськими мурами, у так званому Галицькому передмісті. Проте, вже у 1671 році, за благословенням архиєпископа Войцека Корицінського та за сприянням короля і влади міста, августинцям передано костел Св. Анни.
У головному вівтарі храму помістили образ Найсвятішої Діви Марії. З молитвами до цієї ікони з міста приходило багато людей, особливо в роки епідемій. На початку XVIII ст. ікона Матері Божої з дитям Ісусом, що знаходилась у храмі, стає відома як чудотворна. Саме перед нею у 1710 році міщани промовляли свої молитви і просили у Богородиці відвернути від міста пошесть важкої недуги. Їх молитви були вислухані.
Після часткової перебудови у 1730 році храм набув сучасного вигляду.
1756 року при костелі затверджено братство святого Яна. У 1783 році монастир скасовано австрійською владою, а приміщення монастиря було пристосовано під школу. Через три роки костел став філіальним. У 1810 році на роздоріжжі перед костелом було встановлено скульптуру Яна Непомука, патрона мандрівників та подорожніх. Після Другої світової війни фігура зникла.
У 1820 році храм став парафіяльним. У монастирі розміщено трикласову школу.
У 1853-1862 роках перебудовано вежу, встановлено годинник і чотири дзвони, споруджено абсиду (виступ будівлі, здебільшого півкруглий в плані (зовні іноді багатокутний або квадратний), перекритий півкуполом або замкнутим півсклепінням ), відбулась реставрація храму. Під час цієї ж реставрації склепіння абсиди та головної нави розписано фресками Мартина Яблонського. У храмі знаходився 10-регістровий орган з одним мануалом і педаллю. У другій половині XIX ст. у храмі було 5 дерев’яних барокових вівтарів та амвон.
Читайте такоож: Лихоманка перебудов, або якою могла бути церква Святої Анни
1911 року парафію перенесено до щойно збудованого костелу святої Єлизавети, але пізніше її поділено, і костел святої Анни знову став парафіяльним.
У радянські часи у костелі були розташовані каси попереднього продажу залізничних квитків, а згодом тут відкрили комісійний меблевий магазин.
У цей час святиня зазнала непоправних руйнувань – її інтер’єр, надзвичайно цінний орган демонтовано та вивезено до Литви, годинник та дзвони, на превеликий жаль, були безслідно знищені, втрачено усі вівтарі та стінні розписи.
У 1991 році храм Св. Анни передано громаді Української Греко-Католицької Церкви.
Сучасний, наближений до оригіналу XVII сторіччя, храм, у архітектурному плані є водночас досить просторий та вишуканий: з невеликим виступом будівлі – абсидою та однією вежею, яка примикає до головного фасаду.
Храм мурований із цегли, зовні і зсередини тинькований. За будовою простий, однонавовий з абсидою. До головного (східного) фасаду примикає вежа, а до неї — гранчастий передсінок. Зовні стіни нави підсилені контрфорсами, із середини почленовані пілястрами. При східній стіні нави (поздовжня або поперечна частина простору монументальної споруди) влаштовано хори, що опираються на дві колони. У наві перекриття циліндричне без членувань, у вежі — хрестове. Вхід зроблено через нижній ярус вежі та прибудований до неї передсінок. З півдня до храму примикає двоповерхова 7-осьова із високим мансардним дахом будівля монастиря.
Розписи у храмі виконав Іван Проців – талановитий іконописець, з допомогою своєї дружини Оксани у 1993-1994 роках. А після реставрації 1997 р. церква св. Анни отримала нове опорядження інтер’єру.
На сьогодні діє Згромадження Сестер Катехиток Святої Анни, котрі відкрили Школу святої Анни. У програмі школи: роздуми над Божим Словом, розпізнавання своєї особистості у світлі Євангелія, збагачення свого духовного досвіду, розвиток навиків у культурних заходах, а також готують дітей до першої сповіді і причастя. Їхні зустрічі відбуваються в приміщенні храму відповідно до графіку.
Іванна Еберле
Фото: Аресен Яковенко, map.lviv.ua, uk.wikipedia.org та ін.
Використані джерела:
- Смірнов Ю. Костел св. Анни // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 501—504.
- Костел св. Анни. Матеріали до історії споруди // Будуємо інакше. — № 4, 2000. — С. 33—35.
- Сайт парафії Святої Анни
Церква св. Анни
Адреса: вул. Городоцька, 32, м. Львів, 79016
тел.: (032) 233-31-72
Парох: о. Шафран Роман
Розклад Богослужінь
Будні:
7.30 Свята Літургія (за померлих)
9.00 Свята Літургія (за здоров’я)
18.00 Свята Літургія (за всяке прошення)
Неділя:
7.30 Свята Літургія
9.00 Свята Літургія
10.30 Свята Літургія
12.00 Свята Літургія
13.30 Свята Літургія
19.00 Свята Літургія нема 18:00
Посилання на сайт храму св. Анни
Повязані записи
