Цього року за кошти міського бюджету Львова капітально відремонтують сходи на пл. Князя Ярослава Осмомисла

«Минулого року в нас було передбачено виготовити проектно-кошторисну документацію на ремонтно-реставраційні роботи церкви Марії Сніжної. Однак ми не могли розпочати проектування бо зрозуміли, що там є проблема зі сходами, які ведуть до храму. І їх потрібно ремонтувати першочергово.

Тому, перше, що ми починаємо роботи цього року – це капітальний ремонт сходів. У 2017 році була зроблена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт сходів. Зараз, як тільки зійде сніг і буде можливість, будемо розпочинати ці роботи. Сподіваємося з березня їх розпочати. Виконавець робіт вже визначений. Однак буде перераховано кошторис робіт, бо змінилася мінімальна заробітна плата. На капітальний ремонт сходів нам виділили 200 тис. грн. Проте, загальна кошторисна вартість становить 300 тис. грн. А коли перерахують заробітну плану, то вартість робіт буде ще більшою.

Натомість цього року будемо виготовляти проектно-кошторисну документацію на об’єкт «Реставраційно-ремонтні роботи пам’ятки архітектури – церкви Марії Сніжної (вул. М. Сніжної, 1)». На ПКД передбачено 100 тис. грн.

Сам храм має вертикальні тріщини, конструктивні і дуже складні. Минулого року ми зробили геологію ґрунтів, дослідження усіх комунікацій і побачили, що там іде колектор. Відповідно зрозуміли, що фактично через те, що там є погане водовідведення, почав відходити притвор церкви і з’явилася тріщина.

Тому, якщо цього року виготовимо ПКД на ремонт церкви і відремонтуємо сходи, то це буде зроблена велика робота, щоб наступного року розпочати ремонт храму», – розповіла Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР.

Як повідомив о. Сергій Ковбель, адміністратор церкви Марії Сніжної УГКЦ, у 2016 році було проведено огляд технічного стану храму, який засвідчив необхідність капітального ремонту.

«У червні 2016 року було проведено огляд технічного стану нашого храму, який є пам’яткою архітектури ХІV ст. В результаті було встановлено:

– пошкодження тиньку та кладки грибком в стінах східної частини храму;

– наявність тріщин у стінах та в склепіннях, що свідчить про нерівномірне просідання фундаментів церкви. В склепінні над нартексом мало місце випадання цегли зі склепіння;

– конструкції даху та покриття знаходяться у незадовільному стані – необхідний ремонт дахових конструкцій та покриття. Дахівка над вежичкою захристії руйнується;

– конструкції кріплення дзвону, що знаходяться на горищі над нартексом, вийшли зі стану рівноваги, знаходяться у непридатному стані. Це загрожує руйнуванням склепінь нартексу;

– на фасадах мало місце неодноразове випадання шматків тиньку з парапету над входом; фасади знаходяться в занедбаному стані – потребують реставрації.

Також потребують реконструкції сходи на пл. Князя Ярослава Осмомисла. Це дуже популярне місце. На них фотографуються молодята», – наголосив о. Сергій Ковбель, адміністратор церкви Марії Сніжної УГКЦ.

Довідка

Церква Матері Божої Неустанної Помочі — греко-католицький храм у Львові, колишній костел Марії Сніжної. Один із найдавніших храмів міста, можливо, збудований німецькими колоністами у XVI столітті на місці давнішого дерев’яного з XIII століття.

Уперше згадується у 1344 році. Ряд дослідників припускає, що костел був збудований ще у XIII столітті. Володимир Вуйцик вважав, що костел початково був дерев’яний, а з 1350 року його вимурували наново з каменю. Відомо, що 1359 року храм вже мав статус парафіяльного. Документ 1358 року свідчить, що костелу вже тривалий час належав млин на Полтві. Цей документ підтверджує, що храм на той час вже давно існував (можливо давніше, ніж час першої згадки — 1344 рік). 1415 року парафію перенесено до латинської катедри, а костел став філіальним. У XIV—XV століттях Львів був оточений оборонним муром, а костел, який опинився за його межами, обнесли власним муром товщиною 2 м. Двічі храм був відбудований після пожеж 1623 та 1683 років.

У 1750-1751 роках Станіслав Строїнський зробив фрескові розписи. Приблизно в цей же час храм був наново ґрунтовно переоснащений: встановлено шість вівтарів, лави каноніків, прелатів і вірних, сповідальниця — усе оздоблення у стилі бароко. 1763 року Львів із передмістями був поділений на шість парафій, і костел став центром одної з них. До парафії віднесли північну частину Краківського передмістя, а також села Клепарів, Голоско і Брюховичі. 1775 року храму було надано статус колегіати, однак уже у 1780 році всі колегіати декретом цісаря були ліквідовані. У XVIII столітті до північної стіни нави прибудовано одноповерховий будинок органіста.

У 1888-1892 роках була проведена перебудова за проектом Юліана Захаревича. Дерев’яне склепіння замінене на муроване, добудовано плебанію із невисокою вежею, власним окремим входом та огорожу від вулиці Сніжної. Прибудови виконані у неороманському стилі із нетинькованим цегляним муруванням. Під час перебудови усунуто старі вівтарі та виготовлено нові, знищено розписи Строїнського. У вікнах презбітерія 1890 року вміщені вітражі фірми «Tiroler Glasmalerei und Mozaik Anstalt». За проектом Захаревича фірмою Яна Дашека виготовлені металеві ґрати при головному вході. 1893 року живописцем Едвардом Лєпшим виконано ікони у неоготичному стилі, що імітували мозаїку.

Після Другої світової війни храм діяв ще до кінця 1940-х років. Пізніше його закрили, а парафію ліквідували. Частина внутрішнього оздоблення була знищена, а частина передана до інших храмів, до Музею релігії та атеїзму та до Історичного музею. У храмі розмістили склад. Була знищена скульптура Матері Божої, яка стояла перед входом. Ряд мистецтвознавців приписують її авторство Івану Георгію Пінзелю. Від 1988 року тут знаходився музей фотографії. 1995 року церква передана Львівській провінції Згромадження редемптористів, храм освячено як церкву Матері Божої Неустанної Помочі.

Джерело: сайт ЛМР