21 грудня 2021 року, у приміщенні Філософсько-богословського факультету УКУ, відбулася презентація проєкту «Порозуміння» та напрацьовано документ «Тези до сталого та позитивного миру в Україні». Нагадаємо, що проєкт «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства» координує о. Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості у співпраці з ГО Німецько-українсько-білоруським товариством «Європа без кордонів» (Віттен), ГО “Науково-видавничим об’єднанням «Дух і літера», а також з Національною платформою «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію». Захід відбувся у співпраці з Інститутом екуменічних студій УКУ.
На початку заходу виступив о.Георгій Коваленко, який ознайомив присутніх із напрацьованими результатами проєкту. Варто зазначити, що «Порозуміння» відбувався у кількох форматах – це і вебінари, експертні дискусії, напрацьовані документи та регіональні зустрічі.
Проведений семінар в УКУ з експертною групою богословів, журналістів, науковців, військових капеланів став завершальним етапом серії відкритих семінарів, дискусій, майстер-класів та зустрічей, які провела команда «Порозуміння» протягом року у Києві, Сумах, Харкові, Слов’янську, Бахмуті, Хусті, Одесі. Крайніми містами для фінальних обговорень організатори обрали Львів та Остріг. За час розвитку проекту вдалося напрацювати документ «Тези до сталого та позитивного миру в Україні», а також Глосарій «Від конфлікту до миру».
У першій частині зустрічі кожен учасник розповідав про себе, ділився досвідом участі у подібних проєктах та відповідав для себе, що для нього особисто означає мир. У другій половині – експерти ділилися враженнями від аналізу запропонованого Глосарію «Від конфлікту до миру».
Про важливість докладного аналізу аспекту прощення та глибшої моделі демонізації ворога висловився проректор із призначення та місії УКУ Мирослав Маринович: «Перше враження від «Глосарію» – це тільки початок такої важливої роботи. Мені бракує у ньому поняття, яке прийшло на зміну «справедлива війна», – «справедливий мир». Варто більше попрацювати над позицією діалогу – це надзвичайно важливо, оскільки діалог можливий у правді, любові. Саме ці християнські аспекти варто додати. Важливо також підсилити тезу про прощення, яка висловлена у запропонованій концепції. Також забракло прочитання того, як впливає на порозуміння і примирення почуття безпеки. Згадаймо міжконфесійні непорозуміння 1990-их років і пізніше заспокоєння, подумаймо, у чому причина. Причина заспокоєння полягала у тому, що масові переходи закінчилися, церкви перестали переживати за власну безпеку та своїх мирян, саме це відкрило їх до комунікації з іншими. Чи можна було б у 1943-44 роках говорити про прощення для німців? Потрібно було десятиліття для аналізу ситуації. Також важливо зосередити увагу на понятті «демонізації ворога». Саме це базується на ситуації, коли у сучасному світі, внаслідок постмодерної релятивності щодо правди, існує думка, що ніхто не володіє абсолютною правдою, у кожного є її своя частка. Концепція запевняє, що правда знаходиться посередині наших опіній. Тому з однієї сторони справді важливо говорити, як не малювати образ ворога, з іншої – діалог має бути на основі правди. Якщо ми допускаємо брехню, як легітимну опінію, тоді хочемо поєднати Бога і мамону».
Підтримав думку директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, історик Василь Кметь: «Мають бути чіткі критерії для аналізу демонізації ворога. У цьому контексті має місце боротьба з дезінформацією, а найважливішим інструментарієм є інформаційна гігієна, яка май бути надважливою особливо для релігійних інституцій».
Також учасники говорили про досвід європейських країн у подоланні повоєнних наслідків, а також сегмент напрацьованих документів на тему миру.
«Перший контекст, який, на мій погляд, є важливим, – це розвал Радянського Союзу і незакінченість конфліктів, зокрема війни між комунізмом і демократією, що, зрештою, впливає на поточний стан подій в Україні. Радянський тоталітаризм є «не добитим» до кінця, на відміну від нацизму. Інший аспект – у нас на очах відбувся розвал колективної системи безпеки. Нову систему інтуїтивно пробують шукати, натомість Росія атакує новими ультиматумами, Захід ще напрацьовує відповідь. Саме тому ці акценти важливі у «Глосарії», – поділився висновками проректор із зовнішніх зв’язків УКУ, історик Олег Турій.
На думку експертів, важливою частиною у «Глосарії» має бути вчення Католицької Церкви та саме поняття «миру» крізь призму міжнародних документів. Про важливість документального напрацювання Католицької Церкви згадав у виступі професор кафедри богослов’я Філософсько-богословського факультету УКУ о. Олег Кіндій: Важливо, щоб в «Глосарії» з’явилося місце про суспільне вчення Католицької Церкви. Є ціла папська енцикліка «Pacem in terries», яка трактує для себе поняття миру. Також є низка документів про мир, які напрацьовані конференцією Католицьких єпископів Америки». Варто не забути про досвід Європи після ІІ Світової війни – це і система судових процесів, і комплекс реабілітаційних цілей, які провокують примирення».
А ось на правильному трактуванні понять «миру» та «миротворчості» зосередив увагу Григорій Селещук, який представляв відділ соціального служіння Патріаршої Курії УГКЦ: «Перший термін, який впадає у вічі – peace building, тобто маємо подумати, як найкраще його перекласти українською мовою. Зараз використовується термін «миробудівництво», «розбудова миру». «Миротворчість», на мій погляд, випадає, з цього ланцюжка, оскільки в українській мові це слово пов’язане із миротворчими операціями. У «Глосарії» багато сказано про військову агресію, однак мені бракує тут поняття «війна», адже є вже визначення в документах ООН».
Зустріч у Львові була ще одним важливим етапом проєкту, оскільки впродовж експертних обговорень вдалося закцентувати увагу на ідеї миротворення та її впровадження у суспільне життя, порозуміння між Церквами та релігійними організаціями у комунікації із суспільством, а також визначити вектори розвитку напрацювань та їхньої перспективи.
Підготувала Юліана Лавриш
Фото надані о. Георгієм Коваленком
Повязані записи
