У Львівський музей народної архітектури та побуту “Шевченківський гай” із села Хоросно Пустомитівського району перевезли дзвіницю, датовану XIX століттям. Ця дерев’яна споруда до цього часу сповіщала про початок Літургії у місцевій церкві Преображення. Звів її ще брат батька Євгена Коновальця – Орест Коновалець. Однак, понад десять років тому, храм, який теж був дерев’яним, з невідомої причини згорів уночі на Зелені свята. Частково тоді зайнявся і гонт на дзвіниці. Та її вдалося врятувати. А оскільки селяни збудували собі сучасний храм і дзвіницю, цю пам’ятку архітектури 1895 року подарували музею.
Жителька села Хоросно Наталія Дмуховська задоволена тим, що так вчинили: «Тішимося тепер, бо все ж таки «старенька» знайшла собі місце. Обновилася. Я біля неї виросла, коли була дитиною, ті дзвони на Великдень все дзвонили, ми у гаївки бавилися навколо церкви. А потім мене вивезли на Сибір в чотирнадцять років. І я довго не була у селі. Лише шість років тому я вернулася».
Роботи з перевезення дзвіниці тривали з червня. Для цього її повністю розбирали на деталі, а вже в музеї знову збирали, розповів директор Музею народної архітектури та побуту Роман Назаровець.
«Вона була зашита повністю із задньої сторони: були вертикальні дошки, зашиті всі поверхи деревом. Тобто вона виглядала, як звичайна будка. Каменю, фундаменту білого, не було видно. Тобто дзвіниця фактично стояла в землі», – пояснив він.
Автентичною в дзвіниці залишилася сама конструкція. А гонт встановили новий, і покрили його для збереження та кольору сирою нафтою. Вже цієї зими дзвіниця слугуватиме ще й шопкою для музейного вертепу. А загалом, вона сповіщатиме дзвонами про початок Літургії у церковці зі села Кривка, що на Бойківщині. Тож тепер у музеї – сто десять експонатів.
За матеріалами: prostir.museum
Повязані записи
