Сьогоднішній день таємно великий псалмоспівець прообразував, промовляючи: воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї. І знову говорить: предстала Цариця праворуч Тебе, прикрашена ризою з золотим гаптуванням. Бо це є благословенна субота, це є божественний день упокоєння, в який спочила від життя Матір Сущого Життя, провидінням щодо смерти, Яка суботствувала плоттю, і преставилася, і піднеслася на небеса силою Христа, Який із Неї воплотився, і з Ним на віки віків живе, і дарує життя вічне нам, що з любов’ю святкуємо Її Успіння..
З чину погребення Пресвятої Богородиці
Сьогодні Східні християни молитовно відзначають одне із найбільших Богородичних свят – Її Успіння. Дуже часто, у кожних нотатках говоримо про формальне християнство. Але цих розмов ніколи не буде забагато доки воно – формальне християнство буде існувати. Так-от, якщо опитати присутніх сьогодні у храмі, з якої нагоди вони тут зібрались, то ситуація, чесно кажучи буде краща ніж із «іванакупала» чи «Яблучним Спасом». Більшість все-таки правильно скаже, що святкуємо Успіння Пресвятої Богородиці, хоча будуть і такі які скажуть, що сьогодні «перша Пречиста», або (так в більшості, використовуючи більш чи менш полонізовану кальку скажуть Галичани) «перша Матка Божа, або Матка Боска». Та навіть ті, хто правильно вкаже назву свята, навряд відповість про те, що власне ми відзначаєм, і який духовний зміст цієї події є важливим для нас-християн.
Багато Східних богословів зазначали (і вони абсолютно праві) те, що свято Успіння Матері Божої дуже активно перегукується із святом Воскресіння Христового. А як, зрештою, може бути інакше? Адже все життя Марії було одним великим суцільним «так» Богові. То й Її славне Успіння стало мовби проекцією Пасхального таїнства Її Сина – Воскреслого Богочоловіка на Неї – звичайну людину, а через неї – на все людство, яке стало Її дітьми разом із святи Йоаном, як це заповів Спаситель, висячи на хресті. Саме вона – взята з тілом і душею на небо ствердила слова, які апостол Павло сказав у листі до римлян: «8 Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, 9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. 10 Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога.»(Рм. 6,8-10). Отак і вона – вповні вірячи і йдучи за словом свого Сина показала, що «…кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре»(Ів. 11,26).
Саме вона – Марія, звичайна юдейська жінка показала нам, що для того, хто вірує нема нічого неможливого. Для того, хто живе із Христом смерть є нічим, адже він «смертю смерть подолав і тим, що в гробах – життя дарував». Смерть ні над Воскреслим Христом, ні над тими, які хрестились в Його ім’я і вірують в Нього більше не панує. А наявність цього чуда для нас, простих людей показала Вона – Марія – Наша мати, небесна Покровителька, заступниця, котра безнастанно молиться за нас. Тому й не називаємо Її відхід до Сина смертю, але Успенням, бо віримо, що ми, хрещені і віруючі в Ім’я Її Сина – не вмремо, але житимемо життям вічним. А життя це нам може дати лише Єдиний Життєдавець – Господь. А дійти до Нього і випросити в Нього ласк зможемо лише через заступництво і молитви Його матері і нашої матері – Марії. Тієї Марії, котра юною дівчинкою сказала Богові «так» і це так формувало все Її життя. Тієї Марії, котра будучи такою ж людиною, як і всі ми, як ніхто інший відчуває наші болі і сльози, та молиться за нас до свого Сина.
Вдаваймося до Марії із дитинною довірою, любімо Її, довіряймо Їй, молімось до неї. Та вірмо, що за Її млитвами, поідбно до неї будемо тішитись вічним блаженством у Царстві Її Сина.
Вже традиційно подаємо для Вас тексти змінних частин Богослужінь Вечірні свята.
На великій вечірні
Стихири, глас 1 на 8
О, дивне чудо! Джерело життя у гробі покладається, і гріб стає ліствицею до неба; веселися, Гефсиманіє, Богородичний святий доме! Взиваймо, вірні, маючи Гавриїла чиноначальника: Благодатна, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою велику милість (тричі).
Дивні Твої тайни, Богородице, престолом Вишнього явилася Ти, і від землі на небо сьогодні Ти переселилася. Слава Твоя достойна Бога, богоподібними сяє чудесами. Діви, з Матір’ю Царевою на небеса піднесіться. Благодатна, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою велику милість (тричі).
Твоє Успіння славлять Влади і Престоли, Начала і Господства, Сили і Херувими і страшні Серафими; радуються земнородні, красуючись Твоєю Божественною славою. Припадають царі з архангелами і ангелами, і співають: Благодатна, радуйся, з Тобою Господь, що подає світові Тобою велику милість (двічі).
Слава: і нині, глас той самий.
Богоначальним повелінням, богоносні апостоли, піднесені високо на хмарах, звідусіль зійшлися до пречистого і живоначального тіла Твого і з любов’ю цілували його. Превишні ж Небесні Сили, прийшовши зі своїм Владикою, проводжали богоприємне і пречисте тіло, охоплені страхому велично ж передували, і невидимо взивали до небесного чиноначалля: ось, Цариця всіх, Богоотроковиця, прийшла, підніміть врата і піднесіть Її, вічного Світла Матір, над усім творінням, бо через Неї сталося спасіння всього людства. На Неї ми дивитися не можемо, і воздати Їй достойну шану неможливо: бо Її преславна краса перевищує всяке розуміння. Тому, Пресвята Богородице, завжди перебуваючи з Живоносним Царем і Різдвом, постійно молися, щоб зберегти і спасти від усякого підступу супротивника нових людей Твоїх, бо ми, придбавши Твоє заступництво, повіки радісно Тебе ублажаємо.
Вхід. Прокимен дня. Паремії три.
Буття читання (28, 10-17).
Вийшов Яків із Вирсавії і пішов у Харан, і прийшов на одне місце, і залишився там ночувати, тому що зайшло сонце. І взяводин із каменів того місця, і поклав собі під голову, і ліг на тому місці. І побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній. І ось, Господь стоїть на ній і промовляє: Я Господь, Бог Авраама, отця твого, і Бог Ісаака; не бійся. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі і твоєму потомству; і буде потомство твоє — як пісок земний; і поширишся ти до моря і на схід, і на північ, і на південь, і благословляться у тобі й у твоєму потомстві всі племена земні; і от, Я з тобою, і збережу тебе всюди, куди ти не підеш; і поверну тебе в цю землю, бо я не залишу тебе, доки не виконаю того, що Я сказав тобі. Яків прокинувся від сну свого і сказав: істинно Господь присутній на цьому місці; а я не знав! І убоявся він і сказав: яке страшне це місце! Це не що інше, як дім Божий, це врата небесні!
Пророцтва Єзекиїля читання (43, 27-44, 1-4).
Так говорить Господь: після закінчення цих днів, у день восьмий і далі, священики будуть приносити на жертовнику всепалення ваші і мирні жертви ваші; і Я буду милостивим до вас, говорить Господь Бог. І привів Він мене назад до зовнішніх воріт святилища, що звернені на схід, і вони були зачинені. І сказав мені Господь: врата ці будуть зачинені, і не відкриються, і ніяка людина не пройде крізь них, бо Господь, Бог Ізраїлів, увійшов через них, і вони будуть зачинені. Лише князь — як князь — сяде в них, щоб їсти хліб перед Господом; увійде через притвор цих врат і тим самим шляхом вийде. Потім привів мене через північні ворота до храму, і я бачив, і ось, слава Господня наповнила дім Господа.
Притч читання (9, 1-11).
Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його, заколола жертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу; послала слуг своїх проголосити з височин міських: хто нерозумний, звернися сюди! І нерозумним вона сказала: йдіть, їжте хліб мій і пийте вино, мною розчинене; залишіть безумство, і живіть, і ходіть шляхом розуму. Той, хто повчає кощунника, наживе собі безславність, і хто викриває нечестивого — пляму собі. Не викривай кощунника, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе; дай наставляння мудрому, і він буде ще мудріший; навчи правдивого, і він примножить знання. Початок мудрости — страх Господній, і пізнання Святого — розум; тому що через мене примножаться дні твої, і додасться тобі років життя.
На літії стихири самогласні, глас 1.
Належало самовидцям і служителям Слова бачити Успіння Матері Його за плоттю, остаточне над Нею таїнство, щоб бачити не тільки Спасове від землі вознесіння, але засвідчити преставлення Тієї, Яка Його народила. Тому, звідусіль Божественною силою зібрані, вони досягли Сиону, і проводжали на небо чеснішу від херувимів; Їй же і ми з ними поклоняємося, бо Вона молиться за душі наші.
Глас 2.
Будучи вищою за небеса, і славнішою від серафимів, і від усього творіння чеснішою, Вона заради превеликої чистоти стала вмістилищем вічної Істоти, і нині віддає в руки Сина всесвяту душу; з Нею всі наповнюються радістю, і нам Вона дарує велику милість.
Всенепорочна Невіста і Мати благовоління Отця, Яка була передречена стати Богу Його оселею незлитного з’єднання, сьогодні пречисту душу віддає Творцю і Богу, яку безплотні сили боголіпно приймають, і до Життя преставляється, будучи Матір’ю Життя, світильником недоступного Світла, спасінням вірних і упованням душ наших.
Глас 3.
Прийдіть, усі краї землі, чесне преставлення Богоматері прославимо: бо в руки Сина непорочну душу віддала. Тому святим Її Успінням світ оживотворився; псалмами, піснями і співом духовним з безплотними й апостолами і ми світло святкуємо.
Слава… глас 5.
Прийдіть, вірних собори, прийдіть і хор складімо; прийдіть, звеличмо піснями Церкву, упокоєнням Ковчега Божого. Сьогодні небо розширює надра, приймаючи Ту, що народила Невмістимого; і земля, віддаючи джерело життя і благословення, прикрашається величчю. Ангели разом з апостолами складають хор, зі страхом дивлячись, як життя до Життя преставляється: Та, що народила — до Начальника Життя. Всі поклонімось Їй, благаючи: не забудь, Владичице, єдиного з Тобою єства, що з вірою святкує всесвяте Твоє Успіння.
І нині… глас той самий.
Оспівуйте, люди, Матір Бога нашого, оспівуйте, сьогодні бо всесвітлу Свою душу передає в пречисті руки Того, Хто воплотився із Неї безмужно; Його ж і благає постійно дарувати вселенній мир і велику милість.
На стиховні стихири самогласні, глас 4.
Прийдіть, люди, оспіваємо Пречисту Діву, з Якої невимовно вийшло втілене Слово Отче, взиваючи і промовляючи: благословенна Ти в жонах; блаженна утроба, що вмістила Христа. В Його святі руки душу віддавши, молися, Пречиста, щоб спастися душам нашим.
Стих: Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.
Пісню Давида заспіваємо сьогодні, люди, Христу Богу: приведуться, — говорить, — до Царя діви слідом за Нею, і ближні Її приведуться в радості і веселості. Бо від сімені Давидового Та, заради Якої ми обожилися, славно і вище за всяке слово преставляється в руки Свого Сина і Владики; Її ж як Матір Божу оспівуючи, взиваємо і промовляємо до Неї: спаси нас, що сповідуємо Тебе Богородицею, від усякої недолі, і визволи від бід душі наші.
Стих: Клявся Господь Давиду істиною, і не відмовився від неї.
Всечесне Твоє Успіння, Пресвята Діво Чиста, ангелів безліч на небесах і людський рід на землі, ублажаємо, бо Ти є Мати Творця всього — Христа Бога; Його не переставай благати за нас, молимося ті, що на Тебе з Богом надію покладають, Богородице всехвальна і безневісна.
Слава: і нині, глас той самий.
Коли відійшла Ти, Богородице Діво, до Народженого Тобою невимовно, були Яків, брат Божий і перший предстоятель, Петро, первоверховний апостол, богословів начальник, і весь апостольський собор; істинним богослів’ям оспівували вонибожественне і страшне таїнство провидіння Христа Бога, і живоначальне й богоприємне Твоє, всехвальна, тіло поховали в радості. Найвищі ж пресвяті небесні сили, дивуючись чуду, припадали одне до одного, промовляючи: підійміть врата ваші і прийміть Ту, що народила Творця неба і землі, у славослів’ях оспіваємо чесне і святе тіло, що вмістило нами невидимого Господа. Тому і ми, пам’ять Твою святкуючи, взиваємо до Тебе, всехвальна: християнську силу піднеси, і спаси душі наші.
На благословенні хлібів тропар, глас 1.
У Різдві дівство зберегла єси, в Успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.
Володимир Мамчин
Повязані записи
