Вже за кілька днів радісним «Христос воскрес» ми будемо огортати свої серця та рідних. Цьогоріч ми переживаємо особливу Пасху, перетворивши наші оселі на домашні храми. У ці дні особливо прагнемо духовної поживи, щоб відчути велич Христової Любові і поринути у світло Його воскресіння. Пропонуємо вашій увазі традиційну добірку Великодніх послань єпископів нашого міста.
Митрополит і Архиєпископ Львівський УГКЦ Ігор
Святий апостол Матей описав подію воскресіння Ісуса Христа, яка супроводжувалася землетрусом та приходом ангела, що сів на камені (пор. Мт. 28,3). А сторожа не стріляла, не піднімала галасу, лиш затремтіла, ніби змертвіла. Інші євангелисти навіть, не згадують про сторожу, бо жінки, які прибули, не мали жодної сутички чи розмови зі сторожею!? Мабуть, жінки уже не бачили сторожі, яка швидко побігла до первосвящеників сповістити про подію воскресіння, чого не бажала чути безсила перед Богом старшина. З таким воскресінням людство зустрілося вперше, й воно стало ще голоснішим, бо ніхто не стереже мерця й не викрадає його з гробу? Ісус нагадував про своє воскресіння й учинив так, як говорив. Христос воскрес, і Його воскресіння по-різному діяло на людей: усі злякалися, лиш прихильники Ісуса Христа зустрічалися з ангелами та чули заспокійливі слова, щоб не боятися, а радіти. А особи ворожого табору, вирішували питання так, щоб воскресіння Христове замовчати й переконувати людей, що Ісуса викрали учні. Цікаве пояснення? Але воїни, які стерегли гробу, були озброєні, вони не стріляли, нікого не поранили й не вбили, рівно ж, учні Христові, які б «викрадали тіло», нікого не скривдили з воїнів?! Істина про воскресіння Христове жива, правдива, її можна заперечувати, але неможливо заперечити й відмінити того, що правдиво сталося! Аргументи викрадення мертвого тіла безпідставні, смішні, неправдиві! Ми, як християни, віруючі люди, дякуємо Господу за Його воскресіння, беззаперечно віруємо в це, радіємо цим великим святом, оспівуємо його і живемо великою надією на своє воскресіння та усіх людей. Наші старання та зусилля необхідно скерувати в русло гідного християнського життя. Святий Іван Золотоустий навчає: «Воскресне, звичайно, кожне людське тіло; але добрий воскресне для життя, а злий воскресне для покарання» (св. Ів. Золотоустий, «Про потіху при смерті», Слово 2-е, п.8). В час переживання карантину, внаслідок епідемії «коронавірусу», можемо чинити багато добрих діл, що й виконують добровольці, лікарі, медсестри, волонтери, багато мирян та священиків, особи чернечих спільнот тощо. Разом з тим, знані випадки, коли певні особи ставляться дуже агресивно до тих, хто захворів. Хоч усім відомо, що ніхто не бажає хворіти! Ставитися жорстоко чи вороже до тих, хто хворіє, означає не любити ближнього, а Заповідь Божа наголошує: любити ближнього, як себе! З хворими людьми потрібно поводитися обережно, але не виключати їх зі спільноти, тому що завтра у подібній ситуації може знайтися хто-небудь. Вітаю усіх людей доброї волі з великим празником Воскресіння Христового! Хай ця правда про воскреслого Господа принесе усім спокій, злагоду, умиротворить, наповнить радістю та надією на кращу зміну в нашому суспільстві й у світі! Хай війни та хвороби, злоба й беззаконня не тривожать людей! Хай віра, надія та любов до Господа і ближніх зростають в кожному людському серці, бо Христос справді воскрес!
Митрополит і Архиєпископ Львівський РКЦ Мечислав
Алілуя! Ісус живе!
Цей сповнений радості оклик звіщає світові найважливішу християнську істину – після муки і смерті, після страждань і невпевненості настало воскресіння. Сьогодні ми з вірою і надією стаємо в дусі перед пустою могилою Ісуса Христа, нашого Спасителя і Відкупителя. Звідти доходить до нас Добра Новина про життя, надію і воскресіння. Ще перед своєю Мукою Ісус говорив учням: «Не бійся, мале стадо!» (Лк 12,32), «Бадьоріться: Я переміг світ» (Йо 16, 33), а також: «Хай не бентежиться серце ваше і не страхається» (Йо 14, 27). А після славного свого Воскресіння «Ісус приступив і промовив до них: “Дана мені всяка влада на небі й на землі. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку.”» (Мт 28, 18.20). Всі ці слова повчають і вселяють в нас надію, яка так потрібна нам сьогодні, коли ми змагаємося з оточуючою нас ситуацією загрози смертоносного вірусу. Відчуваючи нашу безпорадність, ми з упованням і надією закликаємо про змилування та захист від цього лиха до Господа, Пана і Володаря всякого життя. Наші очі і серця ми скеровуємо вгору, звідти сподіваємося рятунку, адже допомога наша від Господа, котрий сотворив небо і землю (пор. Пс 121). Ми довіряємо Всемилостивому Богові всіх хворих, просячи про повернення їм здоров´я, довіряємо увесь медичний персонал та всіх тих, які намагаються опанувати ситуацію та служать нам в цьому часі.Улюблені у Христі Брати і Сестри! Нехай правда про Воскресіння Христове проникає в глибину наших сердець, в глибину кожного людського серця. Нехай надія осяває наші обличчя пасхальною радістю та робить нас здатними відважно свідчити про неї всім тим, яких Господь ставить на нашій життєвій дорозі. Великоднє літургійне благословення нехай зміцнить нас у переживанні цих Свят Христового Воскресіння:«Нехай Бог, який після завершення днів Господніх страстей дає нам радісно переживати пасхальні свята, допоможе нам із радістю в серцях дочекатися свят, котрі наповнять наші душі вічною радістю”.
Митрополит Львівський і Сокальський ПЦУ Димитрій
Події Воскресіння Христового зображені у всіх чотирьох євангелістів, але момент повстання із гробу Христа ніким із них не описаний. Адже образ Воскресіння Христа, той спосіб, яким воно звершилось, на думку святих отців Церкви — це тайна, яку людський розум не може збагнути, це тайна в яку потрібно тільки вірити. Новозавітна Пасха — найважливіше християнське свято, яке об’єднує віруючих навколо Смерті і Воскресіння Господа. Подібне єднання робить нас дотичними до того нетлінного безсмертя, що змінює людське єство, того вічного благодатного життя в Бозі, до якого покликані всі люди у майбутньому. Але й тепер, перше аніж нам перейти до вічності і задовго до загального воскресіння в день Суду, ми повинні відчути стан нашого блаженства, стан нашого викуплення від гріха і визволення від смерті: «Смерті святкуємо умертвіння, пекла знищення, іншого життя вічного початок…» (Пасхальний канон 3-тя пісня 7-го ірмосу).
Всечесні отці, дорогі брати і сестри! Цей Великдень запам‘ятається багатьом із нас, як Великдень особливих випробувань, як Великдень страху і заборон. Людство й так стояло на порозі катастроф з повсякденними проблемами неймовірного споживацтва, яке породжувало жорстоку поведінку з природою, і як наслідок — постійні екологічні ризики та проблеми. Смерть затанцювала перед нашими очима через поширення страшної для багатьох невиліковної хвороби. І вмить ми побачили наше безсилля, стали покірними перед обмеженням наших свобод. Бог відвідав нас у дуже відповідальний духовний час — період Великого посту. Більшість із нас, замість того, щоб у святковий великодній ранок поспішати до храму, залишалась святкувати Пасху вдома. Нехай цей час нагадає нам про те, наскільки важливим у нашому житті є храм, наша присутність у ньому в святкові та недільні дні. Пам’ятаймо, що Христос Своїм Воскресінням переміг всяке зло, в тому числі і таке, як ця пошесть, тому великдень наших змучених душ неодмінно настане, і пасха визволення прийде.
Дорогі у Христі Воскреслому отці, брати і сестри! Пасха Христова — Воскресіння нашого Спасителя із мертвих — нехай у ці дні не залишить нікого засмученим. Постарайтеся навіть у такій атмосфері обмежень уловити промінчик цього радісного свята. Великодні дні триватимуть сорок днів і переможне «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!» лунатиме з наших уст аж до дня Вознесіння Господнього. У ці дні високо піднесіть у своїх душах знамено Воскреслого Христа. Цим радісним знаменом перемоги життя над смертю ділімося одним з одним, передаваймо його від серця до серця. Нехай благодать Воскреслого Христа і Його мир буде з усіма нами і з кожною віруючою душею.
Митрополит Львівський ПЦУ Макарій
Істина Воскресіння Христового завжди була головним змістом апостольської проповіді, віра в Нього нерозривно пов’язана з вірою в спасіння, воскресіння Господа Ісуса Христа з мертвих стало завершенням усієї справи нашого спасіння, здійсненої через Його втілення, страждання та хресну смерть за гріхи людей. Тому у віровченні Церкви та в Богослужіннях хрест і Воскресіння нерозривно сполучені між собою. “Воскресіння світлом божественним осяює хрест і вводить у вседержительство Христове. На ньому благовістя стоїть”, – свідчить єпископ Феофан. Воскресіння Христове є не тільки непростим фактом оживлення силою Божою померлої людини, але й перемогою Богочоловіка Ісуса Христа над самою смертю й тлінням. Спаситель приводить людину до віри в загальне воскресіння й життя майбутнього віку, бо, “як смерть прийшла через людину, так через людину прийшло і воскресіння мертвих”. Завдяки Спасителю відкрилось нове небо й нова земля, з’явилось джерело пасхального світла й радості. Воістину сьогодні “все наповнилося світлом: небо, земля і підземелля”. Увесь світ радіє, бо Христове воскресіння дарує життя. У цьому стверджується обіцянка вічного життя й радості.
У нашому гордому й обмеженому розумі воскресіння Христове може здаватися тільки символом, а не дійсністю. Віруючі християни на основі вчення Святого Письма переконані в дійсності Христового воскресіння з Його пречистим тілом, проголошуючи цю віру у своїх щирих та глибоко віруючих серцях, у численних церковних і домашніх молитвах, а також у пасхальних церковних піснях. У цьому прославленні міститься глибоке розуміння нашого християнського православного визнання. Без воскресіння Христового в духовному світі все б занурилось у непроглядну темряву, тривала б смерть, для якої є чужими поняття життя, радості, правди й справедливості. Усе це може дати віруючій людині наш Спаситель – Воскреслий Христос, про що свідчив у свій час, коли проповідував, апостол Андрій Первозванний правителю Егеату: “Я покажу тобі, в чому загибель людських душ, щоб ти міг пізнати спасіння їх, звершене через Христа”. Як перша людина ввела через дерево непослуху смерть, так потрібно було для людського роду, щоб смерть була знищена через дерево страждання; як перша людина, яка була створена з чистої землі, ввівши через дерево злочинну смерть, так належало, щоб від Пречистої Діви народився Христос – досконала людина, щоб повернути втрачене всіма людьми життя; так як перша людина простягнула руки до дерева пізнання добра й зла, так для спасіння людини належало, щоб Син Божий простягнув на хресті свої руки за нестриманість людських рук та вчинків. Після Воскресіння Господь явився своїм апостолам, як розповідає апостол і євангелист Іоан Богослов, коли двері були замкнені, став серед них, промовивши: “Мир вам!” Молімо милосердного Воскреслого Спасителя, щоб своїм небесним миром благословив нашу державу Україну, благословив і захистив від ворога наше українське військо, усіх нас та нашу Батьківщину. Шановні отці, брати й сестри! Минулого року на всецерковному рівні ми велично відзначили 30-ліття Третього відродження УАПЦ, за що висловлюю вдячність Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію, єпархіальних архієреям, які взяли участь у святкуванні, а також кожному з Вас. 2020 року ми відзначатимемо наступну історичну подію – 30-ліття Першого Помісного Собору УАПЦ, на якому було обрано Першого Патріарха УАПЦ Мстислава Скрипника, з чим я усіх попередньо щиро вітаю. Всечесні отці, монахи, брати й сестри!
Прийміть найщиріші вітання з величним святом Пасхи Христової. Бажаю, щоб світло Христового Воскресіння стало початком нашого духовного воскресіння. Нехай Воскреслий Спаситель зішле нам свої щедрі милості, благословить своїми щедротами Вас, Ваших вірян та християнські родини, Вашу працю й молитви, щоб, живучи в духовному єднанні з Христом на цьому світі, ми успадкували щасливе життя з Воскреслим Христом у Його вічності.
Митрополит Львівський і Галицький УПЦ Філарет
Саме цю величну подію, Пасху – перехід «від смерти до життя» (Канон Пасхи, 1-й ірмос), святкують нині Православні християни по всьому світу. Нам випадає честь знову подякувати Господу за його невимовну щедрість та дар, що ми отримали через Його Воскресіння – наше особисте воскресіння разом з Ним. Але щоб милість Божа та Благодать Святого Духа була з нами, треба стати гідними сприйняти її, вмістити в собі та з користю для свого духовного розвитку використовувати.
Цей рік та, особливо, період Великого Посту відзначився складними та подекуди трагічними подіями, пов’язаними з всесвітньою пандемією коронавірусу COVID-19, наслідки якої ми відчуваємо і сьогодні в умовах карантину. Але нехай ці події не дозволять нам перекреслити всю радість Христового Воскресіння. Будемо вдячні Богові, що дав нам можливість мати додатковий час для особистої молитви та молитві у наших «малих церквах», тобто родинах.
Завдяки боротьбі зі смертоносним вірусом ми змогли відчути, що боротьба проти вірусу, а в духовній площині проти вірусу гріха призводить до життя, тобто до Воскресіння. Кожен гріх або вірус приносить смерть. Кожна перемога над вірусом та гріхом приносить життя. І «вакциною» та «головною зброєю» у цій боротьбі є лише віра у Христа Спасителя, Який є головним Лікарем усіх хвороб тілесних і душевних.
Досвід православної аскетики та віри вчить нас, що нашим обов’язком є смиренно, без нарікань переносити все, чому Господь дозволяє відбуватися в нашому житті. Кожне випробування є чудовою можливістю для духовних вправ у довірі до Бога. Один з сучасних святих, – старець Паїсій Святогорець, говорив, що його хвороби приносили йому більшу користь та благодать Святого Духа ніж його аскетичні вправи. Але не лише святий Паїсій, а й усі Отці Церкви свідчать, що випробування, спокуси і хвороби, що нас спіткають, наближають нас до страждань Христових. Вони вінчають нас власним «терновим вінцем», зрощуючи в нас чесноти терпіння, смирення, страха Божого. Вони стають окрасою для тих людей, які з вірою, надією та любов’ю гідно проходять всі життєві випробування.
Стоячи віч-на-віч із викликами, що постали сьогодні, будемо пам’ятати, що Господь наш – це не Бог покарання та помсти, але Бог-Отець, «що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього,…не загинув…а щоб спасся через Нього» (Ін. 3, 16-18). Інколи Господь навчає нас через випробування, але ніколи не залишає нас на одинці з ними, завжди огортає нас своєю божественною любов’ю та підтримкою.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
