АРХИПАСТИРЯМ, ВСЕЧЕСНОМУ СВЯЩЕНСТВУ, ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Коли ж вони йшли сповістити
Його учнів, Ісус зустрів їх кажучи:
Радійте! ( Мт. 28:9)
Святкує, веселиться і радіє Свята Церква, величаючи і прославляючи Світле Христове Воскресіння – дивне свідчення Божественної любові і прощення, вічного буття початок. Святий Афанасій Великий повчає, що Син Божий подолав смерть, усім дарував нетління – обіцяння воскресіння; на початок цього воскресіння Христос Сам Воскрес із мертвих, встановивши у воскреслому знаменні пам’ятник перемоги над смертю. Люди, вдягнувшись вірою в Христа, не бояться смерті, бо знають, що спочилі не гинуть, а живуть і через воскресіння стануть нетлінні, у чому ми можемо переконатись, коли бачимо нетлінні мощі угодників Божих. Очима віри нашої, побачивши Христа Життєдавця, Який воскрес із гробу, ми, християни, єдиними устами і єдиним серцем мовимо й оспівуємо на торжестві віри Його преславне уставання: “Воскресіння Христове бачивши, поклонімося Святому Господу Ісусу, Єдиному безгрішному! Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо!”. Так віруючий люд із глибини душі та із поклонами прославляє Христа та самий Хрест, на якому був розіп’ятий наш Спаситель.
Воскреслий Господь нестримно притягає нас до Себе Своєю небесною красою, променистим сяйвом Свого Воскресіння та Євангельського вчення, щедро подаючи віруючим найчистішу любов до Бога, спасенну віру і тверду надію. Він переведе нас за наше праведне земне життя від смерті до небесного життя і від землі до неба. Починаючи від Світлого Пасхального Богослужіння, ми, повні священного трепету, захоплено вітаємо всіх словами вічної істини, віри та любові: “Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!”- наповняючи наші чисті серця пасхальними святковими почуттями. Радість і втіха – це найдорожча спадщина апостолів Христових, які своїми очима бачили Господа після Його Воскресіння. Святий апостол Павло пише, що по воскресінні Господь з’явився більш як п’ятистам браттям. «Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам; нарешті і явився мені, наче якомусь недоноскові. Бо я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, – адже я переслідував Божу Церкву» (1 Кор. 15:6-7; 15:8-9). У благовістях апостолів містяться й інші важливі свідчення про явлення їм Воскреслого Господа. Євангеліст Лука оповідає, що в одному із явлень Господь відкрив своїм ученикам розуміти Писання і сказав їм, що священні події Його смерті й Воскресіння належно були наперед провіщені: “Так написано і так належало постраждати Христу і воскреснути із мертвих на третій день…”
Заповітів Господа апостоли дотримувались свято, безмежна любов і повна відданість своєму Вчителеві – Господу спонукували їх безустанно благовіствувати про Нього в Єрусалимі та по всій Іудеї й Самарії, навіть до краю землі.
Апостольська проповідь народжувала нове життя в старому язичницькому світі, і ніякі переслідування не могли перешкоджати утвердженню та поширенню християнської віри. З ласки Промислу Божого через багато віків і нам даровано пізнати й прийняти апостольське благословення нашого Воскреслого Господа Ісуса Христа через Константинопольську Матір – Церкву. Віруючі оспівують і прославляють Воскресіння Христове в богослужіннях п’ятдесяти двох неділь у році та особливо урочисто – у дні Святої Пасхи. Радіючи апостольському благовістю про Воскреслого Господа, ми навчаємось істин правди й любові Христової, щоб кожному християнинові пройти життєвий земний шлях у радості, праці, у братерстві, любові й мирі. За це кожний християнин і християнка в теперішній воєнний час моляться, роблячи все можливе й неможливе, щоб ця братерська любов та мир між нами, українцями, та іншими народами, які живуть на українській землі, по благословенню Воскреслого Господа були здійснені, і як наслідок, щоб на нашій землі не проливалась кров наших батьків, чоловіків і синів. У цей сумний воєнний час нашого земного життя й у ці захоплені пасхальні дні ми обіймаємо один одного, молитовно згадуємо наших українських військових, які не можуть стояти поруч із нами в наших святих храмах, бо знаходяться уздовж лінії розмежування в зоні АТО. Ми поспішаємо до тих дорогих нам могил, у яких спочивають ті, які своє молоде життя поклали на Майдані Гідності, а також на полях битви за свою Батьківщину. Словами «Христос Воскрес» ми звертаємось до них, які відійшли у вічність, висловлюючи їм свою любов і засвідчуючи те, що Христос Воістину Воскрес, а значить, воскреснуть і всі спочилі.
Воскреснемо по смерті і всі ми, бо Святе Письмо навчає: «… раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона, і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! Тлінному тілу належить зодягнутися в нетлінне і смертному цьому зодягнутись в безсмертя» (1 Кор. 15:52-54). Христос Воскрес і вічне життя дарував усім, хто вірує у Нього. Ніхто не залишиться навіки у гробі, бо Воскреслий Христос – Первісток з померлих.
Апостоли, почувши дивну радісну новину від жінок-мироносиць, засумнівалися, бо таке людське серце. Поки не торкнеться його сила благодаті Божої, воно не здатне вірити. Та ось Воскреслий Господь з’явився апостолам – і невір’я та сумніви поступилися перед вірою, яку ніщо не могло знищити. Нехай буде так само і в нас, щоб ця радість була повсякчасно в нашому земному житті. Але буває, що обмежений людський розум не може осягнути велич і глибину Божественної любові, що дарувала світові Спасителя, Який приніс кожному з віруючих воскресіння й життя вічне. Покаяння в гріхах, бажання оновлення, очищення совісті від усієї неправди, передчуття в глибині душі зустрічі з Воскреслим Христом – свідчення того, що рано чи пізно жадоба спасіння очистить віруючу людину, бо коли вона полюбить Христа, то піде за Ним, прийде до Нього, а Христос прийде до неї та її душі. Народжувана, зміцнювана, оновлююча віра покладає в людині світло надії, поступово осяює благодаттю її свідомість, і тоді відступають усякі сумніви й починається нове життя, осіяне диханням вічності. Христос з’являється кожному з нас у міру наших духовних можливостей, щоб не осліпити сяйвом Свого Божества непідготовлених до зустрічі з Ним. Всі ті, хто вірує в Господа, Його Божественну правду, хто живе на землі й ради неї жертвує собою за свою Батьківщину й рідну землю, хто любить людей і любов свою виявляє щиро, за правдивим словом Христовим, є вірними Його слугами, тому їм обіцяне вічне життя й воскресіння зі святими. Нам, християнам, треба пам’ятати, що воскресіння віруючої людини починається на землі з усвідомлення своїх помилок, гріхів та оплакування їх. Тільки в наступаючому духовному просвітленні Господь відкриває нам Себе. Найсвятіша любов Спасителя і Господа до всього роду людського прилучає і нас, віруючих в Нього, до Його хресних страждань, до його Світлого Воскресіння з мертвих.
Нехай світле Христове Воскресіння буде початком нашого духовного воскресіння. Нехай Воскреслий Спаситель пошле свої щедрі милості й благословить Своїми щедротами Вас, Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, Вашу Богом люблячу паству, шановних архімандритів, ігуменів, ієромонахів, Ваші християнські родини, вашу духовну працю, наше українське військо, додавши йому могутню та нездоланну силу перед нашим ворогом, щоб, удостоївшись зустрічі з Його Світлим Воскресінням, жити в духовному єднанні з Христом у цьому світі.
Радісних і щасливих свят!
ВОІСТИНУ ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Блаженнійший МАКАРІЙ,
митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель УАПЦ
ПАСХА ХРИСТОВА 2016 РОКУ БОЖОГО
м. КИЇВ
Повязані записи
