Хотів би привітати всіх тих, хто був причетний до відкриття Гарнізонного храму св. апостолв Петра і Павла, 8 років назад. Згадати усіх курсантів, які перевозили книги із нашого храму у нове книгосховище. Знаю, що десь 140 машин книжок перевезли,30 машин стелажів. Є дуже багато курсантів, які до сьогодні згадують ті часи. Понад 20 з них тут вінчалися у цьому храмі. Крайній шлюб, який був тут десь 2 тижні назад, це теж був наш випускник з Одеси. Він каже: “Я тут вивозив книги, я допомагав його відкрити”. І для нього це було дуже приємно у цьому храмі вінчатися. За цей час, ми мали орієнтовно 600-650 шлюбів і 1110 Хрестин. Пригадую, що минулого тижня було 1111 Хрестин і ми навіть сміялися, бо було 4 одинички. Ми хрестили хлопчика Тадея-Степана. Син морпіха, нашого воїна, він приїхав на ці Хрестини до нас. І дуже знаково,що ці 1111 Хрестини – це були Хрестини дитини військових. Тому храм наш живе, життя у ньому продовжується.
Для мене цей день особливий у тому, що це вже крайнє свято, коли я є настоятелем цього храму, святкую 8-му річницю тут. Наступного року буду святкувати вже у іншій іпостасі, буду у Києві. Але мені дуже приємно, що я ці 8 років присвятив Гарнізонному храмі, а 16 років – Збройним Силам України, зокрема курсантам Академії Сухопутних військ. Сьогодні ті з якими я починав свій шлях, як військовий капелан,полковники-підполковники. Мені не вистачатиме армії у наступному моєму служінні, бо не буду мати відношення до військового капеланства. Але думаю, що завжди буду мати багато друзів війькових, і багато наших випускників у Києві служать. Дякую Вам за цю спільну молитву, за те, що ми є разом, ми є сильними, і цю силу окрім зброї, яка допомагає нам рухатися вперед, черпаємо у церкві разом з Господом Богом, на молитві. Тому всім нашим захисникам,усім, хто причетний до життя Гарнізонного храму, нехай Господь благословить! Многії і благії роки життя!
Записано під час святкового Богослужіння у Гарнізонному храмі св. апостолів Петра і Павла з нагоди 8 річниці відкриття
Повязані записи
