Кожен з нас має своє минуле… Коли ми подивимось на життя святого Володимира Великого, прочитаємо його біографію, зрозуміємо, що воно мало різні етапи, різні відтінки. Це був справді зрілий і непростий шлях від поганства – віддаленості від правдивого Бога до повного довір’я, охрещення в ім’я Отця, і Сина, І Святого Духа. Звичайно, ми можемо зосередитись на своєму минулому так само як і на минулому святого Володимира Великого, загубитись в історії пошуку себе, розуміння всього того, чому так сталось?! Але Господь звертає нашу увагу на тепер. Де я є тепер? Минуле залишається в історії, з його досягненнями та помилками, але де я є тепер? Яким є моє життя? Ми вшановуємо святого Володимира Великого, тому що він не побоявся стати іншим, стати людиною, яка вірить в єдиного Бога. Він визнавав свої помилки, своє минуле, однак один його вчинок допоміг не лише йому, але мільйонам людей не побоятись «залишити минуле Богові», відректись від поганства, обрати шлях людини, яка шанує інших та прагне, щоб світ ставав кращим. Святий Володимир Великий і сьогодні усім нам пригадує про наше з вами покликання. Адже бути християнином, бути людиною віруючою, просто бути людиною – означає шанувати інших, відвертати своє обличчя і руки від зла, а навпаки, добрим прикладом та поведінкою свідчити віру у Господа в цьому світі. Не є секретом, що в нашому народі час від часу побутує поганство, в теперішніх обставинах воно часто маскує своє обличчя під різні модерні ідеології. Ми з вами за прикладом святого Володимира повинні проганяти «всяке та чуже» із власного життя, плекати чистоту віри та пам’ятати, що бути християнином означає думати та дивитись на світ по християнськи кожен день свого життя.
Нехай святий Володимир Великий молиться за нашу Україну, мудрість її провідників, нас усіх, щоб ми віру зберегли та ділитись нею з іншими.
Повязані записи
