Владика Венедикт (Алексійчук): «У кожній людині живе святий Миколай»

Усе життя святого Миколая Чудотворця було сповнене благодіяннями та чудесами. Церква прославляє св. Миколая як швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Свято святого Миколи в Україні є особливо бажаним для дітей. За традицією, в ніч з 18 на 19 грудня святий Миколай приносить подарунки і кладе їх під подушку. Діти мають також звичай писати святому Миколаю листа з мріями та бажаннями з надією, що він допоможе їх здійснити. Про значення постаті святого Миколая Чудотворця для християн та про його служіння ближнім, яке варто наслідувати ми поспілкуємося із єпископом-помічником Львівської архиєпархії Венедиктом (Алексійчуком).

Преосвященний Владико, відкрийте нам таємницю, хто приносить подарунки дітям та дорослим у ніч з 18 на 19 грудня?

Подарунки нам усім приносить Господь.  І у свій час святий Миколай був відкритий до Господа, щоб Він його „вжив” для допомоги людям, бо Господь творить добре через людей.

Феномен святого Миколая показує нам, що кожна людина здатна робити добро, лиш би була готова. Нам завжди здається, що хтось інший може творити милосердя, але не ми самі. В англійській мові є поговірка, що в сусіда трава зеленіша. Тобто, хтось може, а я ні.  Гарно нам каже апостол Павло: «Все можу в укріпляючому мене Христі».

Треба вірити, що Бог дає тобі можливість в кожній ситуації щось зробити добре. І от в певний історичний момент Бог зробив це через Миколая, який був архієпископом Мир Лікійських.

А чи варто батькам зізнаватися дітям, що це вони купують подарунки чи краще дотримуватися версії, що це святий Миколай приходить в гості вночі?

 Варто пам’ятати, що діти дуже багато чого розуміють і бачать, а також й те, що ми також хочемо бути дітьми та вірити в чудеса. Окрім того, на якомусь етапі свого життя діти і так зрозуміють, що це батьки дарують їм гостинці.

Сутність свята святого Миколая — в творенні добра. У людей прокидається бажання робити добро, навіть у тих, які протягом року нічого доброго не роблять: шукають бідних, потребуючих, сиротинці, щоб допомогти потребуючим. І це є добре. Але шкода, якщо таке свято раз у році, бо варто розтягнути його на цілий рік.

З точки зору християнина, як потрібно вшановувати пам’ять святого?

Однозначно актами доброти та щедрості. Ми інколи думаємо, що християнство це вивчення богословських догм, але передусім – це добрі вчинки.

Святий Миколай є виразом християнства, того, яким би мав бути щирий християнин, як мав би чинити щодня. Думаю, що потаємно, несвідомо в кожній людині живе Миколай Чудотворець.  І не потрібно соромитися показувати цю свою частину щодня.

Які риси Миколая варто було б ще перейняти сучасному християнину?

Найголовніша риса – треба конкретно бачити проблему і там допомагати. Бо ми християни часто глобальні: всім і вся. Всіх любимо, до всіх доброзичливі, але часто не бачимо конкретних потреб. І це важливо. Також важливою рисою в святого Миколая була його справедливість. Він захищав правду, церковне вчення: ким є Христос та Церква.

Окрім святого Миколая у сучасній культурі ми зустрічаємо образи Діда Мороза та Санта Клауса…

Так, у свій час ці персонажі вкрали ідею святого Миколая. Той же Санта Клаус – це також святий Миколай. Дід Мороз – це казковий герой радянських часів, коли про Миколая не можна було згадувати.

Варто пам’ятати, що сутність святого Миколая не в тому, що він такий добренький, а в тому, що Бог є добрий та творить добро. А основна різниця між святим, Дідом Морозом, Санта Клаусом у тому, що два останніх відірвані від реальності і є казкові. А святий Миколай є реальною постаттю. І він своїм прикладом надихає усіх нас вірити, що у кожної людини є ресурси допомагати та служити добром ближньому. Не обов’язково  потрібно мати гроші, можна провідати потребуючу людину, подзвонити до неї, помолитися за неї.

Часто нам здається, що ми потребуємо для добрих звершень особливих обставин: от виграв би мільйон, тоді б допомагав. Але Бог поставив кожного в конкретні обставини і хоче, щоб саме на цьому місці людина щось робила.

Який зміст потрібно вкладати батькам у подарунок, який вони готують своїм дітям на свята?

Дарувати подарунки  завжди добре, як дорослим, так і дітям. Але, деколи ми просто хочемо відкупитися від дитини матеріальними благами. Наведу приклад оповідки, коли приходить син до тата і питає скільки той заробляє за годину на роботі. Тато каже: «20 гривень». Син послухав і дав татові ці 20 грн і сказав: «Тату, а можеш цю одну годину побути зі мною?»

 Діти інколи хочуть, щоб батьки були з ними і не треба постійно відкуплятися подарунками. Увага та участь часто найбільший подарунок. Особливо ті люди, які закордоном, коли їх сумління мучить, що не можуть приділити час дітям і вони щось дарують. Часто це небезпечно, бо дитина повинна відчути вартість  грошей. Можна навіть зробити кривду дитині, коли вона не навчена розуміти вартості речей. Знаю приклади багатих людей, власників ресторанів, діти яких працюють офіціантами. І це робиться задля того, щоб в подальшому молода людина уміла працювати й цінувати зароблене.

Владико, а як ви плануєте вшановувати пам’ять св.Миколая?

Поїду разом із центром військового капеланства у Яворів до наших солдатів і з ними розділимо це свято. Ми уже закупили півтони цукерок, тому я буду допомагати виконувати їм ту місію  святого Миколая і роздавати гостинці військовим, які там зараз в учбовому центрі.

Що побажаєте у це добре та світло свята нашим читачам?

Бажаю, щоб кожен із нас усвідомив, що він може виконати ту місію в житті, яку робив й святий Миколай. У нього не було величезних грошей, але він шукав можливості і щось робив. Не варто казати, що ми чогось не можемо, а чи питали себе, а що можемо зробити, особливо для найближчих: родичів, сусідів, друзів?  Бог на нас розраховує так, як у свій час розраховував і на святого Миколая, який достойно виконав покладену на нього місію служіння. Бог дає обставини і Бог дає можливості, Бог нас любить і не варто почувати себе немічними.

Розмовляла Ірина Скоробогата

спеціально для сайту “Духовна велич Львова”