Владика Венедикт: «Свято Успіння Пресвятої Богородиці пригадує нам, що кожен із нас зустрінеться із Богом»

28 серпня християни східного обряду відзначають свято Успіння Пресвятої Богородиці. У його основу покладено згадку про останні дні земного життя Божої Матері та обставини її смерті.

Про Успенський піст та культ Богоматері розповідає владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.

Преосвященний владико, якими були останні дні земного життя Марії?

Ісус Христос в останні моменти свого життя доручив опікуватися Марією своєму учню Іванові Богослову. І Богородиця під його опікою проживала останні свої дні в Єрусалимі. Увесь цей час вона перебувала в молитві. Це те, що дозволяло їй єднатися із Господом. Проте вона прагнула глибшого єднання та зустрічі з Ним.

Звичайно, у людському розумінні ми боїмося цього. Навіть глибоко віруючі бояться смерті. Однак коли зростає наша віра, страх перед смертю зникає. Бо смерть є нагодою зустрічі з тим, кого ми прагнемо все своє життя. Згадаймо, як Іван Золотоустий казав своїм мучителям: якщо вони його стратять, то дадуть йому нагоду зустрітися з тим, кого він шукав усе своє життя.

Тому, вдивляючись у постать Богородиці, побачимо, як вона прагнула до свого Сина. Так само, як і під час Благовіщення, їй знову з’являється архангел Гавриїл, який звіщає, що через три дні вона буде на небі. У той час інші апостоли розсіялися по всій Вселеній, однак чудесним чином вони були перенесені до Єрусалима. Під час Успіння був відсутній тільки апостол Тома.

Чому цьому святу передує Успенській піст?

Ми завжди повторюємо, що піст – це підготовка. Він є для того, щоб ми обмежили себе від певних речей і усвідомили, що нам заважає бути з Богом. Успенський піст – наймолодший у Церкві. Згадки про нього сягають IX століття.

Відеоверсія розмови Владика Венедикт про празник Успіння Пресвятої Богородиці

Коли святкуємо Успіння, ми згадуємо, що теж колись помремо. Бо звикли жити так, ніби будемо жити вічно. У своєму щоденному житті ми цієї теми не порушуємо. А саме це свято дозволяє усвідомити, що кожен із нас зустрінеться з Богом. Коли ми готуємося до цієї зустрічі, тоді це приносить нам радість. Тоді наше успіння стане радістю зустрічі з Ним.

На свято Успіння служиться богослужіння, яке відправляють двічі на рік – Єрусалимська Утреня. Чому так склалося?

Сама назва говорить, що богослужіння походить з Єрусалима. Єрусалимська Утреня служиться також й у Велику суботу, коли Ісус був знятий із хреста і покладений до гробу. У цій Утрені переплітаються два моменти: з одного боку, сум за померлим, а з іншого – радість, бо після смерті людина зустрічається з Богом. Уже пізніше це богослужіння почало відправлятися з нагоди свята Успіння Пресвятої Богородиці. У ньому також простежується сум з нагоди смерті Богородиці, а з іншого боку – радість, що Марія перебуває у Царстві Небесному.

Культ Марії дуже поширений в Україні та й усьому католицькому і православному світі. А от протестанти вважають її святої жінкою, однак звичайною людиною. На ваш погляд, чому так склалося?

Для православних і католиків Марія є Богоматір’ю, тобто тою, яка народила Бога, бо Ісус Христос мав дві природи – божу і людську. Протестанти визнають тільки людську природу Христа, тому і вважають Марію святою жінкою. Вони з пошаною ставляться до неї.

Не хочу осуджувати протестантів, однак, коли спілкуюся з ними, то створюється таке враження, що вони ті, які виросли без матері. Вони завжди відчувають брак материнської любові. Думаю, протестантський світ багато втрачає від того, що не усвідомлює сутності того, ким є Богоматір.

 

Руслана Ткаченко, Департамент інформації УГКЦ

Джерело: http://news.ugcc.ua/