Владика Володимир: “Різдво – це день, коли Божа любов входить в історію людського життя”

Впродовж свого життя на землі Ісус зазнав багато терпінь, які завершилися вже Його смертю на хресті. Тим самим Христос показав велику Божу любов і солідарність з кожною людиною: з тобою і зі мною. На цьому наголосив Преосвященніший Володимир, єпископ-помічник Львівської архиєпархії під час проповіді до вірних в Архикатедральному соборі св. Юра у неділю перед Різдвом Христовим. 

“Загалом різдвяний час є дуже радісним, бо сповнений багатьма гарними традиціями: ялинки, колядки, вертеп, свята вечеря, зустріч з різними людьми”, – зазначив архиєрей і додав: “Видається, що у події воплочення Божого Сина не мало бути місця для якихось страждань чи прикрощів. Проте у Євангелії довкола події Різдва чуємо багато драматизму”.  

Владика Володимир зауважив, що Матей розпочинає Новий Завіт свідоцтвом про родовід Ісуса Христа, який є паспортом Ісуса з Назарету, хоч нам важко його сприймати,  бо  імена родоводу є чужими для нашого слов’янського вуха. Проповідник пригадав, що на Сході в деяких культурах є звичай зберігати книги з іменами цілих поколінь певної родини.  На його думку, це допомагає усвідомити, що  історія людини є більшою від неї самої.

Перераховані Матеєм особи, каже архиєрей, не були ідеальними, а радше грішними і немічними.  Та й люди би дуже скоро їх осудили. Проте він наголошує, що Бог діє по-іншому. “Бог обирає людину, щоб через неї прийти у світ у своєму Сині. В особі Богородиці з Ісусом б’є нове джерело. Таким чином месія очищує всіх, кого любить і дарує спасіння”, – сказав він. 

Владика Володимир звертає увагу вірних на кількох викликах з якими зустрілася Пресвята Родина.  По-перше, вагання і сумніви Йосифа. Він вагається і хоче покинути Марію, бо не має причетності до дитини.  За словами проповідника, Йосиф як тесля мав точно математичне думання. Ця ситуація не входила у рамки його уяви, що Марія вагітна. Він водночас сумнівається і боїться вигнати Марію. Ангел каже йому: “не бійся”! А праведна людина нікого не засуджує, тому Йосиф  остаточно віддається Божому проводу. Відтак сон Йосифа відкриває дорогу в майбутнє.

Наступний виклик для Йосифа з Марією – час народжувати. Ніхто їх не приймає до дому й Ісус народжується в стаєнці. “Ми оспівуємо ясла і стаєнку в наших колядках, прославляємо у вертепах і прикрашаємо у різдвяних шопках в наших помешканнях, але будьмо відвертими, що ніхто з людей не хотів би жити у стайні, бо там панує специфічна атмосфера”, – зауважив єпископ-помічник Львівської архиєпархії. 

Ще один виклик – позиція Ірода люто вбивати малих дітей.  Відтак Пресвята Родина змушена втікати до Єгипту, щоб врятуватися.

“Так багато зараз є хворих людей і тих, хто далеко від своєї родини. Проте різдвяні свята показують, що Бог нас дуже любить.  Різдво – це день, коли Божа любов входить в наше людське життя і в нашу історію. Любов є нашим ідентифікаційним номером. Саме те, що Бог стає людиною – це те, що вже ніколи і ніхто не зможе змінити”, – переконаний проповідник. 

“Коли шукаємо людину, то знаходимо Бога, а коли прагнемо Бога, то дорога поведе до людини. Наш Бог є Емануїлом – той, хто з нами.  Як я це розумію? Чи Він є моїм Богом?” – закликав задуматися владика Володимир.