Вчора нас поховано з Тобою, Христе; встаємо сьогодні з Тобою воскреслим, бо вчора нас з Тобою розп’ято. Тож і нас прослав, Спасе, у Царстві Твоїм
Ми пройшли довгу дорогу. Дорогу, котрою прямували до особливої для кожного із нас Події. Дорогу часами непросту і сповнену труднощів та неприємностей, на котрі ми не завжди чекали. Ми звершили Великий Піст і Страсний Тиждень. Ми робили особисті постанови, відмовлялись від чогось приємного, молилися, сповідалися, «били» поклони, відвідували Літургію Передшеосвячених Дарів чи Хресну дорогу. Ми старались бути покірнішими і не такими «гострими» у стосунках зі своїми ближніми. Ми ходили в багатотисячні Хресні Ходи вулицями своїх міст, ми розважали над Страстями Господніми. Ми намагалися бути благочестивими християнами, апологетами Христового вчення… Ми ішли. Або не ішли адже все зазначене вище ми могли робити, або не робити.
Потім був Страсний Тиждень. Ми відвідували, або не відвідували храм, слухали або не слухали Утреню Страстей, були або не були на Царських Часах, Вечірні із Виставленням Плащаниці. Якщо ми родом із Галичини, то точно ходили «до Плащаниці», аби вшанувати її своїм поцілунком. Попри це ми також готували іншу частину свята: тріпали килимки, мили підлоги, мили вікна і прали штори, пекли паски, вудили м’ясо, нарізали салати, крутили голубці і запасались іншими продуктами. І питання якій із цих двох частини ми, християни, уділили більше уваги..? Ми це все прожили і перейшли, взявши або не взявши у цих благословенних і не дуже подіях, належну чи неналежну участь.
Але сьогодні шлях прийшов до своєї кульмінації. До найвищої точки. І в цій точці лунає суголосне і спасенне: «ХРИСТОС ВОСКРЕС!»
Воскрес, аби своєю смертю подолати нашу смерть. Воскрес, аби ми мали життя вічне. Воскрес, аби вийняти нас з-під влади гріха і смерті і дарувати нам життя вічне. Воскрес, аби ми – діти впалого Адама стали дітьми Небесного Отця. Воскрес, аби ми – нащадки вигнаних із Раю сподобились жити із Ним Вічним життям у його Царстві. Воскрес, аби ми обожествились.
Сьогодні Воскреслий приходить до кожного з нас. До всіх, за кого він помер і задля кого воскрес. Він приходить, аби обтерти сльози тих, які сумують, аби розділити біль тих, котрі страждають, аби розрадити тих, котрі в безнадії, аби оздоровити хворих і обійняти знедолених, аби подати руку тим, котрі лежать і думають, що вже не можуть піднятись, він простягає руку навіть тим, котрі не хочуть підіймати. Він приходить до всіх.
Від нас вимагається найменше – прийняти Його прихід, впустити Воскреслого до свого серця. Прийняти Його безмежну любов і прийнявши дарувати оточуючим. Де б ми не були і ким ми не були, якщо колись ми були охрещені в ім’я Пресвятої Трійці – сьогодні наше свято! Сьогодні наше найбільше торжество, адже наш Бог – Воскрес, Воскрес Предвічний Син Божий, котрий воплотився, жив, а потім був ув’язнений. Страждав і був розп’ятий. Але попри це все – Воскрес!
Його Воскресіння дарує нам надію. Надію на те, що Голготою і гробом все не закінчується. Голгота і гріб – лише перехідний етап, необхідний, проте минаючий, адже вічною є не смерть, а Воскресіння і життя!
Сьогодні Воскреслий приходить до всіх нас. До нас, котрі зневірені у нечесних і корумпованих правителях, котрі несуть на плечах тягар несправедливої і гібридної війни, до наших героїв, котрі святкують Воскресіння не в теплих оселях, а в окопах і бліндажах, перебувають там, аби тут у нас було мирне небо.
Він приходить до нас, аби запевнити у тому, що Він завжди буде переможцем. Що смерть і зло – явища тимчасові, з якими ми, послідовники Воскреслого тріумфатора над злом і смертю, повинні також виходити на герць і перемагати.
Вірмо Йому! Дозвольмо Воскреслому прийти до нас, діткнути нас, втішити нас, вселити в наші серця надію. Правдиву надію на неодмінну перемогу Христа над смертю. Він Воскрес, смерть подолана, він переміг! Тож приймімо Його і співвоскресаймо із Ним!
Христос Воскрес!
Вололимир Мамчин
Традиційно для Пасхального привітання подаємо також велику і геніальну оду Воскресінню – Огласительне слово Івана Златоустого:
Хто побожний і боголюбивий, нехай радіє цим величним і світлим святом. Хто розумний слуга, нехай весело увійде в радість Господа свого. Хто потрудився постом, нехай сьогодні отримає нагороду. Хто від ранньої години став до праці, нехай тепер одержить справедливу заплату. Хто по дев’ятій годині прийшов, нехай дякує Богові і радісно святкує. Хто по дванадцятій годині прибув, нехай не тривожиться, бо йому ні в чому не буде відмовлено. А хто не встиг і на третю годину, нехай приступить без вагання. І хто прибув лише на п’яту годину, нехай не боїться, що запізнився. Бо Владика милосердний. Він приймає останнього, як і першого. Він задовольняє однаково і того, хто спізнився, і того, хто працює від ранку. І останнього він милує, і про першого дбає; і тому щедро дає, і цього обдаровує. І вчинки Він приймає, і наміри вітає; і зроблене шанує, і щирі бажання Він хвалить. Ось тому й увійдіть усі в радість Господа свого; і перші і останні, прийміть однаково нагороду! Багаті і бідні, веселіться разом! Витривалі і недбайливі, вшануйте цей день! Звеселіться сьогодні ті, що постили, і ті, що не постили! Господня трапеза готова – розкошуйте всі! Пасха свята – нехай ніхто не виходить голодним! Усі відживляйтеся святом віри, всі споживайте з багатства Божої доброти! Нехай ніхто не нарікає на вбогість, бо царювання вселюдне настало. Нехай ніхто не засмучується гріхами, бо прощення з гробу всім засіяло. Нехай ніхто не боїться смерті, бо смерть Спасителя нас визволила; знищив її Той, кого вона тримала. Ад полонив Той, хто до аду зійшов; зазнав він смутку, зіткнувшись з Його тілом. Передбачивши це, пророк Ісая голосно кликав: Ад засмутився, стрінувши долі Тебе. Засмутився, бо знищений. Засмутився, бо зневажений. Засмутився, бо смерть на нього прийшла. Засмутився, бо зруйнований. Засмутився, бо зв’язаний. Взяв людину, а на Бога натрапив. Взяв землю, а стрінув небо. Взяв, що бачив, і впав через те, чого не добачив. Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос – і ти звалений. Воскрес Христос – і попадали демони. Воскрес Христос – і радіють ангели. Воскрес Христос – і життя вільно пливе. Воскрес Христос – і не стало в гробах ні одного мертвого. Бо Христос устав із мертвих, і початок воскресіння настав спочилим. Йому слава і влада на віки віків. Амінь.