11 листопада Церква вшановує пам’ять святої Анастасії. Преподобномучениця Анастасія Римлянка була родом з Риму, в дитинстві втратила батьків, і її взяла під опіку настоятелька жіночого монастиря Софія. Ігуменя виховала Анастасію у гарячій вірі, в страсі Божому і послуху. Для неї, повної сироти, вже у віці трьох років найріднішою і найближчою особою став Христос, в якого Анастасія щиро повірила. Можна сказати, духовно закохалася так, що поза Христом життя для неї втратило будь-який сенс. Справжньою реальністю вона вважала життя потойбічне, сповнене радості та духовної насолоди. І, навпаки, життя земне вона зневажала.
У той час почалося гоніння на християн імператора Декія (249-251). Градоначальник Пров, за велінням імператора, наказав привести до себе святу Анастасію. Благословенна на страдницький подвиг за Ім’я Господнє своєю старицею-наставницею, юна мучениця Анастасія смиренно вийшла назустріч озброєним воїнам. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її і змусити відректися від віри Христової: «Навіщо ти губиш свої роки, позбавляючись насолод? Що за користь віддавати себе на муку і смерть за Розіп’ятого? Вклонися нашим богам, будеш мати благородного чоловіка, жити в славі й шані». Свята твердо відповіла: «Мій чоловік, моє багатство, життя і моя радість – Господь мій Ісус Христос, і страхом мук ти не відлучиш мене від Господа!»
Після цих слів святу віддали на жорстокі тортури. Свята страдниця мужньо переносила їх, прославляючи й оспівуючи Господа. У люті кати відрізали їй язик. Народ, бачачи нелюдські знущання над святою, обурився, і правителі міста змушені були припинити тортури, обезголовивши мученицю.
Тіло святої Анастасії було кинуто за містом на поживу диким звірам, але Бог не допустив знущання над святими останками. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла понівечене тіло преподобномучениці і з двома помічниками-християнами віддала його землі.
Звертаючись за допомогою до св. Анастасії Римлянки, православні християни просять неї здоров’я для себе і своїх рідних, а також заступництва у різних ситуаціях.
Молитва
О багатостраждальна і премудра великомyченице Христова Анастасіє! Ти дyшею на Небесах біля Престолу Господнього перебуваєш, а на землі, даною тобі благодаттю, різні зцілення здійснюєш.
Зглянься милостиво на нас, що стоїмо і молимось перед іконою твоєю, просячи твоєї допомоги. Вознеси до Господа святі молитви наші і виблагай нам прощення гріхів наших, недужим – зцілення, тим, що у скорботі та бідах перебувають – швидку допомогу.
Ублагай Господа, щоб сподобив нас всіх християнської кoнчини, доброї відповіді на Страшному Суді Своєму, щоб сподобилися і ми разом з тобою славити Отця і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.
Викладач Львівської православної богословської академії ПЦУ отець Іван Голуб
Повязані записи
