Сьогодні під час проповіді у Гарнізонному храмі владика Павло (Хомницький) закликав кожного з нас, як Петро і Павло нести Добру Новину у світ, відповідно до свого покликання.
“Святі апостоли Петро і Павло були дивною парою. Адже дуже відрізнялися. Попри це вони зробили більше, аніж будь-хто інший у поширенні Доброї Новини.
Святий Петро був рибалкою, який трудився у поті свого чола. Коли читаємо Євангеліє, то бачимо, що Петро завжди був імпульсивним, талановито вірив у Ісуса. “Іди за мною” сказав Ісус і Петро без вагання, залишив усе і пішов за Ним. Коли Ісус запитував “За кого Ви мене маєте”? – Петро знову без вагань першим заявив “Ти – Христос, Син Бога Живого”. Але незважаючи на його вірність і мужність він не встояв перед спокусою. І казав, що “Не знаю цього чоловіка”. І нарешті Петро покаявся і проголосив тричі “Я люблю Тебе, Господи”, “Ти знаєш, що я люблю Тебе”. І він провадив свою першу паству перших християн .
Святий Павло народився у привілейованому домі, він вивчив єврейський закон під керівництвом великого вчителя. Його руки не були натрудженими від рибальських сітей, як у Петра. Бо тримали лише книги і рукописи. Павло був ревним і цілеспрямованим. Він жорстоко переслідував христян до своєї чудесної зустрічі із Христом. Від моменту навернення він дуже змінився і до кінця життя, яке завершив мученицькою смертю із такою ж самою завзятістю проповідував, як колись переслідував християн. Щоб привести цілий світ до Нього.
Отже, ми бачимо, що життя святих апостолів були дуже різними. Різний соціальний і економічний статус, різні характери і достоїнства і різні шляхи до зустріч із Христом. Вони дійсно були дивною парою. Через свою проповідь і свідчення у ранній Церкві, яка привела їх обох до мученицької смерті, створили міцний фундамент для Церкви, який непорушний до сьогодні. Вони були різними, але мали спільну нитку, яка єднала їх у тому житті – любов до Христа і бажання нести Слово Боже до людей і привести до Нього усі народи.
Святі Петро і Павло є картиною нас самих. Кожен з нас, як і святий Петро у мить здатний на таку велику любов до Христа, що ми думаємо, що можемо легко померти за нього такою мученицькою смертю. Але ми також можемо бути здатними продати Його за тридцять срібняків. Ми можемо сказати за святий Петром: “Куди нам йти, Господи?”. Кожен з нас стикається із духовною слабкістю, яка загрожує нам втратою Божої благодаті. І те, що нам залишається — це визнати нашу гріховність і зробити наш особистий внесок у поширення Доброї Новини. Кожен по-своєму. Відповідно до нашого покликання. У кожного з нас є місія зробити внесок у поширення Доброї Новини. Відповідно до нашого покликання. Ісус не розчарувався у апостолах Петрові і Павлові”.
Записала Оксана Бабенко
Повязані записи
