Коли літні вечірні сумерки спустяться на землю і ти втомлений залишишся на одинці не забуть подякувати Богові. За день, за друзів, за випадкових перехожих, за їжу, подих, сонце, воду, повітря, за життя. Живучи щоденно посеред щедро розсипаних дарів їх легко можна перестати помічати.
Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою, зігріває ласкою, чуває над кожним твоїм кроком. Не забудь подякувати Йому за це!
Ти інколи живеш всупереч усьому. І це тому, що Він береже тебе від небезпек, про які навіть не здогадуєшся. Бог чуйно пильнує, щоб ти жив і втішався далі новому дню. Не забудь подякувати за те Йому!
Він знову приходить до тебе у таїнствах Тіла і Крові і до кожного українського серця, щоби живити через них знеможену, але нескорену Україну. Він поруч нас, Він любить нас. Не забудь за це подякувати Богові!
Біг щоденності огортає серця невдячних і закриває від них благодать звичайнісіньких дарів, тому вони і великих не сподобляються. Не забувай прості слова вдячності про прості речі “слава Богові за все”!
Нас огортає багато людей, які люблять нас і обдаровують дарами жертовності, турботи і опіки. Які часто моляться за нас і думають про нас! Не забудь подякувати за них Богові!
Ти знову і знову вдихаєш солодкий аромат життя і Бог дарує тобі снагу жити, служити і любити. Вливає у тебе сили і напоює кожну твою клітинку своїм животворящим Духом. Не забудь подякувати Йому за це!
Чар ночі окутав землю, крізь вікно пробивається тихість його подиху. Він каже тобі «надобраніч, мій друже», я обов’язково знову прийду до тебе зранку, дивно переобразившись сонячним світанковим леготом, але ти лише не забудь за це все подякувати Богові.
Джерело: фб-сторінка єрм. Луки (Михайловича)
Повязані записи
