Видання у різних частинах світу рясніють заголовками, на кшталт: “Папа Римський підтримав одностатеві цивільні шлюби”. Мовляв, про це Потинфік заявив у документальному фільмі “Франциск”. У чому правда, а де фейк, ми поспілкувалися із завідувачем кафедри політичних наук УКУ, головою Комісії УГКЦ у справах родини та мирян, Юрієм Підлісним.
-Як ставитися до цього висловлювання Папи?
-Папа Римський не визнав гомосексуальних зв’язків. Не визнав їх ні шлюбом, ні тим більше, Таїнством.Все що Папа сказав, це те, що може бути, у принципі, державний Закон, який якимось чином, регулюватиме ці зв’язки. Крапка. Жодного визнання гомосексуальних зв’язків як шлюбу, чи прирівняння їх до шлюбу чоловіка і жінки, тим більше, Таїнственного шлюбу, цього не було. Тому, люди, які не розуміють у чому різниця між цивільними партнерствами і Таїнством Шлюбу, чи шлюбом, який регулюється державою, повинні усвідомити, що нічого такого сказано не було. Тобто, це роздули з мухи слона.
-Як Ви вважаєте, чому ця ситуація викликала такий хайп? І спостерігаємо тенденцію негативних, жовчних коментарів у суспільстві на будь-які події.
-Це наслідок того, що ми живемо у світі постправди. І будь-яка інформація,яка позбавлена правди викликає завжди хайп. Тобто люди особливо хайпують і кричать з ненавистю у устах, щодо своїх опонентів противників, тому, що вони не бажають миритися з правдою. Вони живуть у своєму бульбашковому світі і все. І те, що зараз про слова Папи хтось починає робити хайп, бо він має бажання, щоб Папа так сказав, а друге – це те, що просто напросто не розуміє, що Папа у принципі говорить. Отже, це типовий приклад постправдівського хайпу.
– Зараз можна прочитати на сторінках людей, що наближені до ЛГБТ-кіл такі слова як “Папа визнав наш спосіб життя, нас підтримав”. Чи таких людей чекають у Церкві і чи двері Церкви відкриті для них?
-Папа Іван Павло ІІ, Бенедикт XVI, як і Папа Франциск говорили про те, що ми нікого не повинні маргіналізувати, але той факт, що ми когось не маргіналізуємо не означає, що ми підтримуємо гріховний стиль поведінки людини. Те, що людина може грішити — не означає. що ми цю людину моментально мусимо каменувати і якщо ці середовища вважають, що Церква їх чекає, то Церква чекає кожну людину. Але є момент, який маємо завжди пам’ятати: Церква і не тільки Церква, а сам Христос очікує, що люди приймуть Його Жертву за них на Хресті, покаються у своїх гріхах, прийдуть до Нього і увійдуть у Царство Небесне, все. Іншого шляху немає. Бог дає Себе розп’яти за гріхи людства, а людина мусить це прийняти, широ покаятися. А якщо хтось думає, що Церква змінить своє Вчення на догоду чиїмось побажанням, то Церква не змінить, бо Бог є незмінний, Бог дав це Вчення. Тому, не дуріть себе, різні розпусники,злодії, люди, які практикують гомосексуальні стосунки і не каються — Царства Божого не побачать.
Фото із особистої сторінки Юрія Підлісного