Зачаття Івана Хрестителя: чудо, яке вчить цінувати кожну мить життя

23 вересня Православна та Греко-католицька Церкви святкують Зачаття чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Івана.

Окрім Богочоловіка Христа, Зачаття якого вшановується у Святі Благовіщення (25 березня), та Богородиці, Зачаття якої Праведною Анною святкується 9 грудня, лише Іван Хреститель удостоївся такої честі поміж людей.

І хоча це свято не належить до найбільших у Церкві, однак воно привертає до себе особливу увагу вірних. Про це свідчить, зокрема, й те, що на честь цього свята на Русі віддавна називали храми.

Зачаття Івана Хрестителя відбулося завдяки чуду. Про це розповідається в Євангелії від Луки. Його батьки не могли мати дітей і були вже літніми людьми, коли Архангел Гавриїл з’явився священнику Захарії під час того як він кадив у храмі. Ангел сповістив, що молитва Захарії почута, і у них з дружиною Єлисаветою народиться син, який «буде великий перед Господом» і «Духом Святим сповниться ще з утроби матері своєї».  Також він «многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього», щоб «приготовити Господеві людей готових». (див. Лк. 1, 11-17).

Захарія засумнівався, тому що, і він, і його дружина не могли мати дітей й раніше, а тепер вони вже не молоді. Однак як священник Захарія мав знати, що раніше подібні випадки вже траплялися, наприклад, завдяки Божому чуду був народжений Ісаак від праотця Авраама, пророк Самуїл, народження якого вимолила його мама Анна, та інші. Тож за таку невиправдану недовіру Захарія був покараний німотою до часу народження сина (див. Лк. 1, 18-22).

Та чудо сталося: відслуживши свою зміну в храмі Захарія повернувся додому, і його жінка, яку всі звали неплідною, зачала дитину. Це було дуже незвично, тому Єлисавета п’ять місяців таїлася від сусідів та знайомих, аж поки до неї не прийшла Діва Марія, яка була її родичкою. 

«І сталося, як почула Єлисавета вітання Марії, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом Святим, і промовила голосом великим, і рече: “Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї. І звідкіля мені це, що прийшла мати Господа мого до мене? Ось бо, як дійшов голос вітання твого до ушей моїх, кинулася з радости дитина в утробі моїй”» (Лк. 1, 39-44).

Це була перша зустріч Предтечі з Месією, тому що Марія на той час вже була вагітна.

Івана Хрестителя, як і апостола Івана Богослова, особливо любить та вшановує Христолюбиве монашество. Оскільки саме цей пророк став прикладом для багатьох відважних християн, які відмовлялися від усього та йшли в пустиню, де вели аскетичне життя і багато молилися. Іван Хреститель подібно до Івана Богослова був не одружений, але на відміну від апостола жив на самоті та у великій вбогості й строгому аскетизмі. Наслідуючи приклад саме Івана Хрестителя преподобний Антоній Великий пішов на самоту та став основоположником пустинного життя.  З того часу Церква немислима без монашества, і саме духовний стан чернецтва завжди визначатиме її рівень. А провідником всіх іноків є саме він — Предтеча і Хреститель Господній Іван.

Метою служіння Предтечі було приготування сердець людей до приходу Месії — Спасителя світу Ісуса Христа. І він готував їх:

найперше, своїм прикладом;

по-друге, проповіддю покаяння;

по-третє, він приймав сповідь покутників і на знак очищення від гріхів, занурював їх у Йордані;

по-четверте, Іван охрестив самого Божого Сина, пережив Богоявлення, і представив Ісуса з Назарету як Божого Агнця, що несе гріхи світу.

Зрештою, Іван загинув мученицькою смертю, йому відрубали голову, за те, що він докоряв за гріх перелюбу цареві Іроду Антипі.

Складні для розуміння слова про Івана Хрестителя

Ісус Христос сказав про Івана Хрестителя наступне: «Істинно глаголю вам: Не явився між народженими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него» (Мт. 11, 11).

Мабуть, ці слова Христа не зовсім зрозумілі читачу. Тож не дивно, що це місце Писання намагалися неодноразово пояснити, розтлумачити. Особливу складність викликають слова: «найменший же у царстві небесному більший од него».

Одні вважали, що під «найменшим» Христос тут мав на увазі Себе, оскільки в очах тогочасних юдеїв Він був не лише молодшим за Івана, але й не таким авторитетним та популярним як Хреститель, особливо на початках Свого служіння. Інші тлумачі вважають, що «найменшим у царстві небесному», більшим від Івана, є кожний християнин, який став причасником великих новозавітних обітниць, тоді як Іван був лише їх Предтечою, і все ще жив під Законом Мойсея, що був лише «тінню будучих благ» (пор. Євр. 10, 1). Тому, зазначають ці екзегети Біблії, Іван був найбільшим поміж людей у Старому Завіті, але у своєму земному житті він так і не причастився слави Небесного Царства, про яке він сповіщав, що воно «близько», і вхід до якого відкрився вже після його мученицької смерті.

Це, однак, зовсім не означає, що в небесній славі Іван Хреститель є чимось обділений, або, що він перебуває на якомусь низькому щаблі. Христос сказав, що Його Предтеча — «більше пророка», і подальша історія Новозавітної Церкви підтвердила ці слова Спасителя: не лише приклад та проповідь Івана мали великий вплив на християн впродовж віків, але й допомога, яку отримують ті, хто за його заступництвом звертається до Бога, засвідчена багато разів також і в Україні.

Івана Хрестителя часто зображують з крилами, оскільки в пустині він вів життя рівне ангелам

Приклад Івана Хрестителя також може підбадьорити тих, хто присвятив справі багато часу та сил, однак не зміг (чи не встиг) скористатись плодами своїх зусиль. Подібно до Мойсея, який привів ізраїльський народ до Обіцяної Землі, але сам не увійшов до неї, Іван Хреститель об’явив світові Месію, але завершив своє життя ще до часу як Христос сів праворуч Отця.

Зачаття Івана Хрестителя також нагадує нам, що кожна людина прийшла у цей світ з місією від Бога: жодне зачаття не є випадковим, як це може здатися на перший погляд. Цілком можливо, що комусь із нас випала місія бути предтечею, першопроходцем у тій чи іншій справі, а ще комусь — місія продовжити, або завершити справу своїх попередників. У кожному разі від першої миті свого існування ми залишаємо у Вселенній свій неповторний слід життя.

Підготував Андрій Толстой

Також читайте: Чому ми святкуємо усікновення глави Івана Хрестителя? Розмова з о. Михайлом Сиваком (відео)

Чи був угодний Богові Іван Хреститель?

Томаш Терліковський: Чи повертався Ісус думками в дитинство?