Куточок миру та духовності

Сихів – однин із сучасних спальних районів міста Львова. Та тут можна знайти куточки, що наче ховаються за великими багатоповерхівками. І ти відкриваєш цей район для себе з іншого боку. Одним із таких мальовничих місць є маленька дерев’яна церковця Пресвятої Трійці. Храм зі старовинною історією і легендами розташований у найбільш сучасному районі міста Львова. Його оточують гарні ялини та віковічні дуби, здається, що потрапляєш в інший час. Сьогодні, ми відвідаємо цей куточок краси та духовності.

З історією храму нас ознайомив парох церкви отець Андрій Литвин. Храм був побудований ще за часів Богдана Хмельницького у 1654 році. Деякі історики припускають, що храм було побудовано за наказом гетьмана. Храм сімнадцятого століття славиться своїми розписами. Це одна з небагатьох церков Західної України, що мають рослинний орнамент в який вписані зображення трьох святих воїнів: Теодора Тиронського, Юрія Переможця та Дмитрія Солунського. Цей стінопис датується 1683 роком, крім воїнів зображені і біблійні сюжети: Розп’яття, Благовіщення та інші. Цікавий факт, що вхід в церкву досить низький за старим звичаєм це означає, що для початку потрібно вклонитьсь та перехреститись при вході в церкву.

В 1654 році, коли збудували церкву Пресвятої Трійці, Сихів був невеличким, далеко не найближчим до Львова, селом. Також до парафії входило село Козельники. У 1870 році церкву підмурували і розширили бабинець. У 1870-х рр. до церкви був прибудований притвор, а також підведені підвалини. Під час Польсько-Української війни за Львів в 1918-1919 роках церква дивом вціліла, на відміну від багатьох довколишніх будівель. Під час реставрації у 1932 р. була розібрана дзвіниця над бабинцем. У 1971 р. храм покритий ґонтом.

У 1928-1941 рр. у церкві Пресвятої Трійці служив о. Андрій Іщак, ревний душпастир і відомий науковий діяч. З-під його пера вийшло багато наукових розвідок та рецензій у сфері історичної, догматичної, схоластичної і патристичної літератури, які друкувалися в «Ниві», «Меті», «Богослов’ї» та ін. У часи комуністичної диктатури парох продовжував виконувати свої священичі обов’язки і загинув від рук енкавеесівців 26 червня 1941 р. Його тіло, проколене багнетами, знайшли через кілька днів після смерті. У 2001 році отця Андрія Іщака визнано блаженним папою Іваном Павлом ІІ.

Далі історія храму губиться не на один рік. Храм був зачинений до 1992 року. З 1992 року там відновилися літургії, а вже у 1999 році у цей храм прийшов о. Андрій Литвин. Як каже сам отець: «Коли я прийшов у цю церковцю, то потрібно було думати, як оживити та реставрувати храм. Зберегти цей мальовничий куточок історії». Робота була клопітка та важка, за допомоги парафіян та за сприяння Львівської міської ради спільними зусиллями храм реставрували у 2000-х роках. На подвір’ї знаходиться і стара капличка, де завжди відбувається храмове свято, яке припадає на другий день Зелених Свят. Празник церкви відвідували: блаженніший Любомир Гузар, владика Юліан, отець Вороновський та інші.

Сьогодні при церкві існують кілька хорів, зокрема й молодіжний, катехитична школа для дітей молодшого та старшого шкільного віку, марійська і вівтарна дружини, матері молитви та навчання для молодят. Крім того парох о. Андрій планує втілити в життя ще багато проектів: «Планів на майбутнє багато (усміхається) та перше – побудувати каплицю на честь блаженнішого отця Андрія Іщака, що був парохом цієї церкви, це також дозволить проводити заняття катахизму для дітей. Бо храм маленький і не дозволяє займатися в великих групах». Отож, чекатимемо на ще одну церковцю.

Якщо будете в Сихівському районі та захочете відпочити від великого міста, завітайте, на вулицю Садибну 1а, там на Вас чекатиме дивовижна мандрівка у духовний світ нашого минулого.