15 жовтня у Львові молитовно згадали дітей, що відійшли до вічності перед народженням

15 жовтня 2022 року у Львові вже вп’яте відбувся молитовний вечір згадування дітей, що відійшли перед народженням. Цей захід присвячений Всесвітньому дню обізнаності про перинатальну втрату (BabyLoss Awarness Day), який щороку ще з 1980-х відзначають у світі в жовтні – місяці обізнаності про дитячу смерть і про втрати під час вагітності або ж після неї.

Вже традиційно вечір відбувся в Архикатедральному Соборі святого Юра, щоправда, з певними змінами. Учасники заходу помолилися Велику Вечірню з Литією, яку звершив Преосвященний владика Володимир, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ, разом зі священниками Собору, а також молебні стихири до Пресвятої Богородиці. Світлову хвилю – запалення свічок – яку щороку проводять о 19:00 як частину всесвітньої акції, цьогоріч сформували не на площі святого Юра, а в самому храмі перед Вифлеємською іконою Богородиці, яку урочисто оздобили напередодні, в день престольного празника Архикатедрального Собору. 

Цьогорічну зустріч відвідали батьки, що творять спільноту Хоспісу, їхні родичі, друзі та знайомі і просто небайдужі львів’яни. Долучитися можна було і онлайн завдяки трансляції від Живого Телебачення.

Духовне слово до учасників заходу промовив о. Павло Дроздяк, сотрудник Архикатедрального Собору святого Юра, капелан ЛМР: «Для мене справді є велике пережиття цієї спільноти пробитого серця. Спільноти, з якої витекла кров і вода, витекло життя. Це особливий вечір. Це вечір великого болю – але водночас дуже великої надії. Це вечір скороботи – але і дуже теплих спогадів. Коли ми є разом, ми творимо спільноту тих, хто справді запалює своє серце, запалює своє життя, горить, світить. Сьогоднішній вечір – це вечір прийняття і подяки за дар батьківства і материнства. Дякую за світло, що є посеред нас».

Владика Володимир на завершення вечора уділив благословення і подякував усім, хто об’єднався у цій зустрічі та молитві пам’яті й підтримки: «В такі моменти дуже хочеться дати простір тиші. Дякуємо Богові за цей вечір, за цю спільну зустріч, за нашу молитву, за свічки, за тишу. Так, діапазон ран є дуже широкий. Тому я щиро дякую всім тим, хто допомагає ці рани загоювати. Дякую всім тим, хто творить сьогоднішній вечір, на якому я – і ми – можемо бути»

Ініціатори та організатори заходу – Перинатальний Хоспіс «Слід Життя», неприбуткова організація, яка є першою пропозицією перинатальної паліативної опіки та допомоги в Україні. Вже декілька років спільнота об’єднує батьків, що пережили перинатальну втрату. Хоспіс надає можливість отримувати висококваліфіковану і міждисциплінарну допомогу сім’ям, дітям яких під час вагітності було діагностовано невиліковну хворобу або несумісні з життям відхилення у розвитку. 

«Львів був першим містом в Україні, яке долучилося на офіційному рівні до цього заходу такого світового масштабу», – розповіла «Духовній величі Львова» с. Юстина (Голубець) зі Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, ініціатор і засновник Хоспісу. «Перший рік – це був дуже великий ризик. По-перше, тема була не обговорена; також викликом було питання, як правильно назвати цей день, щоби нас правильно зрозуміли і не боялись прийти на цей захід. Наше завдання як організації “Слід Життя” – говорити вголос на ту тему у суспільстві і шукати способів, щоб вона була зрозуміла і не було відкинута. Фактично те, що ми почали робити в Україні, свого часу зробила кожна країна. Спочатку є несприйняття, незрозуміння суспільства – але це прокладання таких маленьких доріжок, щоби воно потрошку виростало в якусь систему». Сестра зауважила – батьки, що взяли участь в першому заході, пізніші ініціювали подібні вечори пам’яті на своїх парафіях, зокрема й поза межами Львова, а після повномасштабного вторгнення – навіть за кордоном, на парафіях, де тимчасово проживають.

Запалення свічок 15 жовтня – це ініцатива, започаткована на початку 2000-х років, покликана створити символічну світлову хвилю пам’яті. «Ця акція, світлова хвиля – це також є певний жест, жест підтримки, єдності. Незалежно від того, де знаходиться ця мама, чи той тато, чи та сім’я, чи ця дитина; незалежно від країн, незалежно від рівня становища, матеріального забезпечення, освіти – бо цей біль торкається нас усіх. Важливість цієї світлової хвилі в тому, що навіть маленьку офірку, яка прогорить 15 хвилин чи годину, в кожній країні хтось запалить. Це означає, що 24 години весь світ буде горіти в пам’ять за тих дітей. Хіба це не є прекрасно?» – зауважила с. Юстина, наголошуючи: долучившись до цього заходу, навіть у найменший спосіб, ми можемо підтримати наших знайомих, що пережили перинатальну втрату, та допомогти поширювати інформацію щодо цих ініціатив, яка згодом може бути корисною навіть у запобіганні майбутніх втрат.

Фото Мирослава Тарнавського з фейсбук-сторінки Перинатального Хоспісу «Слід Життя»

Підготувала Марія Цьомик