Сьогодні, в п’ятницю Світлої седмиці, Православна Церква України вшановує ікону Божої Матері “Живоносне Джерело”. В цей день у церквах, які відзначають храмове свято на честь цієї ікони, після богослужіння – звершується чин освячення води.
На самій святині зображено Царицю Небесну, Яка сидить у купелі з Богонемовлям на руках. Спочатку на іконах джерело не зображували, однак пізніше почали додавати і фіалу (чашу), а також водойму та фонтан. Разом з тим, образ Божої Матері та Ісуса Христа на цій іконі має символічне значення, адже через Богоматір весь людський рід оновився, бо Вона виносила в Своєму лоні Спасителя світу. А Господь, як ми знаємо, – це і є наше Життя.
Традиція вшанування образу Божої Матері “Живоносне Джерело“ бере початок ще від середини V століття. Згідно зі свідченнями історика Никифора Калліста, майбутній імператор Лев І Макелла одного разу вирішив прогулятися гаєм на околиці Константинополя. Під час прогулянки він зустрів немічного сліпця, який попросив його знайти воду для втамування спраги. Лев І змилувався над чоловіком і вирушив на її пошуки. Після тривалих марних спроб він раптом почув голос Богородиці, який вказав йому прямувати до одного таємничого місця – джерела. Лев справді відшукав його неподалік, а коли вмив очі незрячому, перед тим поклавши на його очі водорості з водойми, той миттю прозрів.
Після цього майбутній імператор почув голос Матері Божої: “Коли ти станеш імператором, то повинен побудувати церкву біля джерела”. Ставши правителем, Лев І Макелла не забув, а дотримався обіцяного. Він відразу ж звелів звести величний храм на честь Божої Матері. Відтак це джерело отримало назву “Живоносне“. Так само була названа й ікона Богородиці, написана для нової церкви.
За іншою версією, зафіксованою візантійським істориком Прокопієм Кесарійським, в середині VI cтоліття імператор Юстиніан І під час полювання помітив серед густого гаю невелику каплицю, біля якої були священник і жінки. Коли правитель поцікавився у присутніх, що це за місце, йому сказали, що це “джерело чудес”. Відтак імператор наказав спорудити там храм, матеріали для якого залишилися після зведення собору Святої Софії у Царгороді. Від початку заснування храм на честь Матері Божої неодноразово зазнавав великих руйнувань і спустошень, але з Божою допомогою віряни знову і знову відновлювали святиню.
Нині живоносне джерело у Баликлі (так називається квартал у Стамбулі) та монастир, який існував поруч із джерелом від VI століття, є місцем паломництва для православних християн з усього світу. Традиція шанування Богородиці, а також зведення храмів та написання ікон на Її честь є дуже поширеною і в Україні.
Зокрема, в ХVII столітті була споруджена відома церква на честь ікони Божої Матері “Живоносне Джерело”. Вона розташована у столичному житловому масиві Південна Борщагівка, що постав на місці колишнього села Братська Борщагівка. І сьогодні ми вітаємо парафіян та священнослужителів із храмовим святом. Нехай незгасне світло віри та покровительство Пречистої Діви Марії повсякчас перебуває з вами!
Джерело: Фейсбук-сторінка Православної Церкви України
Фото – з мережі Інтернет
Повязані записи
