Про це повідомили на фб-сторінці ресурсу “Синод єпископів УГКЦ”.
90 років тому – 8 лютого 1931 року – в храмі св. Альфонса в Римі відбулася хіротонія Миколи Чарнецького, редемпториста.
Через 15 років він буде арештований, під кінець звільнення його арештують ще раз. Однак, щоб він не помер у тюрмі, літом 1956 р. його звільнять, сподіваючись, що скоро помре. У Львові владику, як твердили свідки, виснаженого і ледь живого, зустріли і одразу помістили у лікарню, в якій працювали сестри із Згромадження св Вінкентія. Лікування і добрий догляд сестер продовжив владиці життя на цілих три роки. За цей час владика встигне висвятити кількох священників. 2 квітня 1959 року старець відійшов до вічності. Практично одразу його могила стала місцем поломництва і молитви, на якій почали люди отримувати різні зцілення. Vox populi – голос народу визнав його святим далеко до беатифікації. За не повних 10 років після поховання з подання влади двічі розбивали його могилу. Перепоховання на Личакові не зменшило напливу людей та отримання чудесного діяння Божої благодаті за посередництвом владики. І так тривало аж до беатифікації – 27 червня 2001 року – та перенесення мощей до храму св. Йосафата – 4 липня 2002 року – так триває і досі вже в цьому храмі.
Повязані записи
