У Львівському національному університеті імені Івана Франка 7 жовтня відбулася презентація книги Блаженнішого Любомира Гузара «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму».
Участь у презентації взяли викладачі та студенти університету, представники влади міста, а також духовенство Львова різних конфесій, зокрема презентацію відвідав владика Димитрій, митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП.
«Вперше ми познайомилися із кардиналом Любомиром на Святій землі 1999 року в передрік великої події – двотисячоліття Різдва Христового. Ми разом з ним увечері дуже довго ходили по березі Мертвого моря біля нашого помешкання і багато розмовляли» – поділився спогадами митрополит Димитрій.
Владика також додав, що стосунки обох Церков: Української Греко-Католицької Церкви та Української Православної Церкви Київського патріархату були задекларовані в інтронізаційній промові Патріарха Київського і Всієї Русі-України Філарета 22 жовтня 1995 року: «Патріарх сказав, що ми повинні підтримувати діалог обох церков. У цей діалог в якійсь мірі вривається екуменічна спадщина митрополита Андрея Шептицького».
Митрополит Димитрій закликав до студіювання цієї книги для того, щоб ми, кожний на своєму місці, зрозуміли, що таке єдність для усіх християн.
«Я пригадую один дуже цікавий для мене епізод з біографії митрополита Андрея Шептицького. Коли він щойно повернувся із заслання, внаслідок військових дій Першої світової війни, він потрапив до Курська, де його не вельми гостинно приймав архиєрей Курський Російської Православної Церкви. Після Лютневої революції в Росії повернувся до Львова. Тоді до нього потрапляють такі дві постаті тодішнього православ’я як: митрополит Антоній Храповицький та архиєпископ Волинський Євлогій Георгієвський. І ось на сторінці 329 цієї книги є розповідь про те, що дійсно митрополит Андрей Шептицький віддавав для православних все, якщо потрібна була допомога. Адже він сприймав православних, як братів. Отож два очільники російського чорносотенного руху – митрополит і архієпископ, потрапляють в полон і їх привезли до Львова. Один із польських жандармів пропонує їм звернутися до митрополита Андрея. Якимось чином митрополиту Андрею сповістили про це і два ієрархи опинилися на Святоюрській горі. Пізніше вони згадували, як привітно їх зустрів митрополит Андрей і запросив до своїх покоїв. Євлогій Георгієвський розповідає, що він їх сприймав, як своїх братів. Не дивлячись на те, що це були, напевно, найбільші опоненти митрополита Андрея.
Звичайно, такий епізод з життя і біографії Андрея Шептицького засвідчує те, що всю свою екуменічну проповідь митрополит Андрей направляв на любов і це, звичайно, імпонує всім: і православним, і греко-католикам. Ми прекрасно розуміємо, що вивчення екуменічної спадщини Андрея Шептицького на сьогодні дуже затребуване» – зазначив митрополит.
Насамкінець владика Димитрій подякував кардиналу Любомиру за таку працю.
«Ми прекрасно розуміємо, що українська Церква сьогодні розділена, розділене зокрема й українське православ’я. Нам ще треба здолати цей етап і здобути нашу церковну єдність. І направити всі зусилля, щоб ми всі були одне ціле» – підсумував владика.
Нагадаємо, презентована книга «Андрей Шептицький Митрополит Галицький (1901-1944) провісник екуменізму» – англо-український переклад докторату, який Любомир Гузар захистив 1972 року в Папському Урбаніянському університеті в Римі.
Фото: Лука Карпюк
Повязані записи
