«Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Мт. 10: 37-38), — такі слова читаємо у Євангелії. Про те, як запалити у собі маленьку іскорку Божественної любові, про благодать Духа Святого, та про постаті Всіх Святих як приклад для наслідування розмірковує настоятель храму св. ап. Петра і Павла Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ (м. Жовква) архимандрит Маркіан (Каюмов).
«Найперше, чого ми повинні шукати у своєму житті, – це Любові Божої»
«Будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт. 5: 48), — такі слова ми неодноразово чуємо у євангельському читанні. Дуже часто Господь закликає нас до певної дії, а власне — до вибору напрямку людини на шляху до святості. Також у Євангелії ми чуємо дуже дивні, напевно, незрозумілі одразу для нас слова. Дійсно, євангельське читання не можна у нашому житті розуміти і сприймати буквально. Отже, виникає запитання: чому ж Господь так суворо ставить любов до Себе набагато вище, аніж любов до своїх рідних: батьків, дітей, ближніх. І, дійсно, Євангеліє дуже часто може стати певним випробуванням нашої віри, і неодноразово люди спокушалися, і не були готовими до євангельської істини. І ось сьогоднішнє Святе Писання, насправді, ні в якому разі не вчить нас обмежуватися у любові до ближнього, а радше, навпаки, — Господь учить нас, що найперше, чого ми повинні шукати у своєму житті, – це Любові Божої.
Ми повинні у відповідь на цю любов вчитися і самому відповідати взаємністю Богові за Його доброту, ласку і опіку щодо нашого спасіння. Коли людина розкриває у собі хоча б маленьку частину тієї Божественної любові, яка проявляється благодаттю Святого Духа, тоді вона може навчитися по-справжньому любити і свого ближнього.
«Дух Святий діє у нашому житті, якщо ми впускаємо Його у свою душу»
І ось ми з вами, вшановуючи Всіх Святих у першу неділю після П’ятдесятниці, чуємо ці слова для того, щоби навчитися прямувати шляхом до цієї Божественної любові. Господь зійшов на землю і став людиною заради того, щоби і вона у благодаті стала Богом. Виникає питання: як людина може стати божеством? Ним людина не повинна ставати, людина залишаючись людиною, — може обожувати свою природу дією і силою Святого Духа. І кожна людина, кожен християнин є до цього покликаний.
Адже, заради нас Господь прийшов у цей світ, пролив кров, викупивши нас від первородного гріха, воскресив людську природу, яку він прийняв на себе і возніс її на небеса. А щоб людина не залишалася на самоті у цій боротьбі за святість, за небеса, — Бог посилає нам Утішителя, Духа Святого, для того, щоби людина мала Божественну силу, яка би підкріпляла нас на шляху до праведності. А до неї є покликаний кожний із нас. Адже, ціллю нашого життя є спасіння душі, наслідування Царства Небесного. Дух Святий діє у нашому житті, якщо ми впускаємо Його у свою душу. Він примножує у нас Дари, якими можемо ділитися із ближніми.
«Святі – це є ті ємкості, які були наповнені благодаттю Святого Духа»
Ми завжди оглядаємося на тих святих, яких Церква вже прославила, які вже навчилися обожувати свою природу, прямувати у напрямку до праведності, і її ми до сьогоднішнього дня вшановуємо, і беремо собі за приклад. Тому і встановлено одразу після П’ятдесятниці вшановувати Церквою Всіх Святих, які і в древні часи були фундаментом Церкви, які і у пізніші часи, будучи учителями Церкви, залишали і зберігали нам істинну віру. Вони моляться за нас з вами, за усіх православних християн. Приклади святості таких же самих людей, як і ми, які жили так же посеред інших людей, показують, що чіпляючись за благодать Господню, яка поєднувала Всіх Святих, — вони створювали, немовби золотий ланцюжок, до якого і нам є покликання приєднатися. Ці святі своїм життям, у першу чергу, прославляли Бога. І як нас вчать учителі Церкви, святі – це є ті ємкості, які були наповнені благодаттю Святого Духа. Ми також маємо бути тими ємкостями, тими посудинами, які мають наповнитися тієї життєдайної води — благодаті Духа Святого. Споглядаючи на приклади святих Божих, ми повинні відшукувати у собі можливості обожувати свою людську природу, наближатися до божественної істини, правди, любові.
Благодать Святого Духа об’єднує усіх нас, якщо ми всі разом звершуємо спільну молитву, молимося один за одного. Кожному із нас Господь дав ті таланти, ті можливості, якими ми можемо прислужитися своєму ближньому, своїй безсмертній душі. Наша душа починає часто задихатися без благодаті Духа Святого. Отже, ми повинні прямувати до святості, до тієї досконалості, яку приніс нам у цей світ сам Господь, освятивши нашу людську природу Своєю небесною природою. І, зібравши всі ті Дари Господні, ми повинні так само прямувати у взаємодію до Бога, Який для кожного із нас хоче спасіння. Приймаймо у покорі і смиренні волю Божу, Його правду.
Підготували Юліана Лавриш, Андрій Мандрика
Фото – із Фейсбук-сторінки архимандрита Маркіана (Каюмова)
Повязані записи
