Сьогодні 9 березня 2022 року триває другий тиждень, 14-й день цієї нелюдської кровопролитної війни. У цій війні ми бачимо, що чи не головною жертвою стає мирне населення. Найбільше потерпають мешканці міст і сіл. Беззахисні люди, жінки, діти, літні люди.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій підносять свій голос на захист невинного цивільного населення України. Вчора ми прийняли особливу відозву до світової громадськості, де ми пояснюємо, розповідаємо як загарбник порушує міжнародні гуманітарні правила ведення війни. І справді цивільне населення стає головною жертвою цієї агресії.
Під бомбами нищиться наше духовне надбання – храми, наші духовні, культурні цінності, вбиваються священники, волонтери, усі ті, які намагаються хоча б якимось чином облегшити страждання цього стікаючого кров’ю українського народу. Сьогодні, як ніколи, усі Церкви в Україні об’єднані у намаганні відстояти, захистити свй народ . Я особливо закликаю синів і дочок Української Греко-Католицької Церкви з відкритим серцем ставитися до представників інших Церков і релігійних організацій. В обставинах такого лиха кується єдність української Церкви. Єдність у служінні своєму страждаючому народові. Ми все повинні сьогодні зробити, щоби світ почув голос Церков, щоби світ почув плач України, побачив ріки крові і море сліз, які сьогодні проливаються на землях України. Сьогодні усі наші спільноти, усі парафії УГКЦ перетворюються на центри соціального служіння. Там, де йде війна, де падають бомби у Києві, Харкові, Чернігові, Сумах, Миколаєві. Ми намагаємося все зробити, щоб, з одного боку, врятувати цивільне населення, а з іншого, доправити гуманітарні вантажі. Тих, які потребують вивезти із зони бойових дій. У інших частинах України відкриваються центри, де приймаємо внутрішньо переміщених осіб. Якраз у цих днях.разом з його еміненцією Кардиналом Краєвським ми відвідаємо такі центри з порятунку цивільного населення, щоби справді можна було відчути цю близькість Святішого Отця до страждань українського народу.
Ми сьогодні відзначаємо День Народження нашого пророка україського народу Тараса Григоровича Шевченка. Завжди його слово допомагало нам відновити наші сили і усвідомити Божий задум, щодо нашого народу. І мені так сьогодні до серця припадають його слова про долю, нині його слова про долю України звучать по-особливому. Він каже нам сьогодні: ти не лукавила зі мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за спиною. Ходімо ж, доленько моя, мій друже вбогий, нелукавий. Ходімо далі, далі, далі слава, а слава – заповідь моя”. Нехай, оці слова про світло слави будуть світлом надії для України сьогодні.
Повязані записи
