З початком Великого посту християни Східних Церков починають бити поклони під час богослужінь та особистих молитов. Саме поклони, мабуть, є однією з найхарактерніших видимих ознак цього періоду в літургійному році. Що ж означають ці жести, яке їхнє походження і значення? Якими бувають поклони і коли правильно їх здійснювати?
Що таке поклони
Поклін належить до найдавніших явищ поведінки людини та релігійного культу і походить ще з дохристиянських часів. Поклони можна відслідкувати у східних культурах, у Стародавньому Римі, слов’янських язичницьких культах, а згодом – і в християнстві та інших світових релігіях – в ісламі та юдаїзмі.
Протягом багатьох століть поклін став не лише релігійним знаком, а й культурним суспільним елементом. До прикладу, в Японії уклоном голови вітаються, тим самим виражаючи повагу та визнаючи статус один одного. На Русі поклони були відомі ще до приходу християнства: дотик чолом до землі символізував отримання благодаті та сили від природних сил. А в часи монголо-татарської навали з’явився звичай здійснювати доземні поклони перед князями. Він був запозичений зі Сходу, де правителя вшановували як політичного очільника і верховного жерця водночас.
Значення поклонів
У релігійному обряді, зокрема для християн, поклони мають багатогранний духовний сенс та вплив на тіло й душу. У поклоні людина виявляє смирення перед святим і величним Богом та усвідомлення власної недосконалості й гріховності. Поклін – це аскетична вправа, яка вимагає не лише правильного внутрішнього настрою, але й зовнішніх фізичних зусиль. Не менш важливе й значення підняття після поклону: воно символізує піднесення людини з гріха – з духовної смерті в життя – та поєднання її з Господом.
Покаянний дух, притаманний жесту схиляння до землі, найкраще підходить до періоду Великого посту, протягом якого вірні особливо зосереджені в роздумах над сенсом свого життя та власними вчинками; людина намагається щось змінити – через посилену молитву, сповідь та вчинки милосердя вона шукає Божої милості і допомоги. Поклони органічно відповідають такому настрою душі й духа людини. Церковних приписів бити великі поклони поза Великим постом загалом немає. Водночас у різні історичні періоди їхня кількість та спосіб виконання змінювалися: наприклад, Київський митрополит Георгій (1072-1073) у Білеческім Уставі приписував в час Великого посту для всіх вірних по 300 великих поклонів щодня.
Різновиди поклонів
Східні Церкви успадкували і зберегли звичай поклонів як у богослужіннях, так і в приватній молитві. Проте в літургічній практиці їх слід здійснювати не самовільно, а у визначений спосіб та час. Віряни подекуди гадають, що з початком Великого посту кожна молитва має супроводжуватися вдарянням поклону, але це не так. Церковний устав чітко вказує, які різновиди поклонів бувають, та коли потрібно їх звершувати.
Поясний (малий) поклін – вірний робить на собі знак хреста, низько схиляючи голову та плечі. Поясні поклони звершують доволі часто, зокрема під час богослужінь у храмі, перед іконами або при вшануванні мощей.
Доземний (великий) поклін вірний здійснює, стаючи навколішки і руками й чолом торкаючись (або майже торкаючись) долу.
Коли бити поклони?
Великі поклони звершують у період Великого Посту, починаючи зі середи Сиропусного тижня, а також у Страсний тиждень до Великої середи включно.
За традицією Церкви доземні поклони практикуються на всіх посних богослужіннях від понеділка до п’ятниці, а в суботу та неділю не звершуються. Адже неділя завжди пригадує про Христове Воскресіння і є святковим часом. Виняток – Хрестопоклонна неділя (третя неділя Великого посту). Того дня по-особливому вшановують Животворний Хрест Господній, тому разом зі співом «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико» здійснюють доземні поклони*.
Великим поклоном супроводжуються слова «Претерпівий за нас страсти, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас», «Слава страстям Твоїм, Господи», «Слава довготерпінню Твоєму, Господи», які звучать у богослужіннях Великого посту та Страсного тижня.
Доземні поклони також здійснюють у Страсну П’ятницю під час винесення та вшанування Плащаниці під спів тропаря «Благообразний Йосиф».
Три доземні поклони у Великий піст за традицією звершують перед розп’яттям (Голгофою), входячи до храму: роблять два земних поклони, цілують розп’яття і роблять ще один поклін. Перед виходом з храму здійснюють те саме.
Протягом року існує також звичай (здебільшого в Православній церкві) звершувати доземні поклони під час Божественної Літургії – на завершенні Анафори під час співу «Тебе оспівуємо», а також у момент, коли священник виносить чашу для Причастя. Детальніше про це можна дізнатися, ознайомившись із церковним уставом.
У особистій молитві немає чітко визначених правил биття поклонів, але таку практику можна (і навіть заохочується) здійснювати впродовж цілого року приватно. Це стосується, зокрема, щоденних молитов та покути. Кількість поклонів людина визначає собі сама, або ж за порадою духівника чи сповідника.
Поклони у богослужіннях
Молитовне наповнення Великого посту відрізняється від інших періодів літургійного року. Певною характерною ознакою великопосних богослужінь є доземні поклони. Йдеться, зокрема, про деякі особливі молитовні чини.
Молитва святого Єфрема
Одна з найвідоміших молитов Великого посту – це молитва святого Єфрема Сирина († 373). Ця молитва, поєднана із великими та малими поклонами, втілює покутний зміст Великого посту, тому у цей період вона здійснюється майже на всіх богослужіннях, а також під час ранішніх та вечірніх молитов приватно.
Один із варіантів перекладу молитви святого Єфрема:
Господи і Владико життя мого, дух млявости (унинія, ц-слов.), недбайливости, владолюбства й пустослів’я віджени від мене (земний поклін).
Дух же доброчесности і смиренномудрія, терпіння й любови даруй мені, недостойному рабові Твоєму (земний поклін).
Так, Господи царю, дай мені зріти мої прогрішення і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь (земний поклін).
12 малих поклонів з «Боже милостивий будь мені грішному…»
Великий канон Андрея Критського
Це богослужіння віряни часто називають просто «поклони». Великий канон протягом чотирьох днів першого тижня Великого Посту, розбиваючи на частини, а також повністю – увечері середи п’ятого тижня. Святий Андрей Критський створив цей покаянний канон у VIII столітті. Цей твір називають «великим», адже він складається з дев’яти пісень, які об’єднують у собі близько 250 стихир-тропарів. Під час читання цих стихир, що закликають змінити своє життя та покаятися, вірні звершують приблизно таку ж кількість доземних поклонів.
Літургія Передосвячених Дарів
Літургія Передосвячених Дарів відбувається в час Великого посту, здебільшого (залежно від місцевої традиції) в середу та п’ятницю. Вона поєднує в собі Вечірню та Літургію, під час якої вірних причащають Євхаристією, освяченою раніше, в неділю, під час Літургії Василія Великого. Звідси назва – Літургія Передосвячених (Напередосвячених, Передшеосвячених, Преждеосвячених) Дарів. У цьому богослужінні також є прописані моменти великих поклонів – зокрема під час співу «Нехай направиться», а також під час винесення Дарів.
Особистий подвиг
Важливо пам’ятати, що поклони, як і будь-яка молитовна практика, є тільки способом (знаряддям) особистого єднання з Богом, а не самоціллю. Вони покликані допомогти у молитві, зокрема як піст – у підкорені плоті духові. Проте якщо стан здоров’я чи якісь інші обставини не дозволяють людині звершувати великих поклонів, то це не означає, що вона порушує приписи Великого посту. Звершуючи поклони в покаянні за гріхи, важливо не впасти, подібно до фарисеїв, у найбільший гріх – гординю та лицемірство. Однак відмовлятися від аскези через лінивство також не варто.
Водночас саме Великий піст дає нагоду долучитися до унікальних богослужінь, які відбуваються тільки у цей час року і спонукають до покаяння та зміни свого життя. А гідне й побожне звершення поклонів допомагає глибше пережити цей час і отримати з нього добрі плоди.
За словами святого Василія Великого, «…Кожним колінопреклонінням і піднесенням від землі насправді показуємо, що через гріх упали ми на землю і чоловіколюбством Того, хто нас створив, покликані на небо».
За матеріалами книги «Пізнай свій обряд» о. Юліана Катрія ЧСВВ, ресурсів p-uapc.te.ua та pravlife.org
* У подібний спосіб святкують також Воздвиження Чесного Хреста (14 вересня).
Повязані записи
