Життя кожної людини сповнене сумнівів, часто жахливих розчарувань. Ми неодноразово збиваємося із власної дороги, плутаючи лицемірство оточуючих із щирою турботою. Та в будь-якому випадку настає момент, коли кожен опиняється у полоні своєї самотності, віч-на-віч із власними страхами та комплексами.
Чи потрібні світові добрі та наївні люди, яких ми можемо назвати істинними християнами? Звісно, здоровий глузд підказує, що це радше утопія, аніж правда. Кожен, хто прожив більше, ніж вісімнадцять років, скаже, що століття, у якому правлять циніки, виплюне та пошматує таких, якщо дозволите сказати, альтруїстів.
Хіба ви не зустрічали людей із ангельським виразом обличчя, які вважають себе наближеними до Бога, мало не Його радниками, але на практиці готові знищити вас? Запам’ятайте – вони ніколи не допоможуть, ніколи не відгукнуться, можливо, лише тоді, коли їм це буде вигідно. Такі люди цитуватимуть Біблію, але не знайдуть жодного слова, щоб підтримати вас у найважчі моменти життя, коли відчай своїми холодно-містичними пальцями торкатиметься вашої душі, вливаючи у неї отруту. Що сказати – фальшиві християни, фальшиві друзі. Таких можна зустріти на кожному кроці.
Не все те золото, що блищить! Погоджуюся без жодних суперечок. Із власного досвіду скажу: балом править брехня, а правда часто програє у іграх совісті саме через таких синтетичних індивідів.
Проте, П. Бауст сказав: «Фальшиве ніколи не буває міцним». Либонь, у суспільстві, де вас так чи інакше оточують показні святенники, є люди, справжні християни, які, одначе, цього не усвідомлюють, не розуміють своєї вагомості, свого впливу.
Подумайте, може, це ваші друзі, які вважають себе атеїстами і скептиками, не підозрюючи, що їхніми вчинками керує Бог. Вони завжди будуть з вами, пройдуть разом крізь усе мерзенне терня, яке нас оточує, заради світла, на яке заслуговують ті, які були чесними самі перед собою.
Чому йде дощ? Оминаючи синоптично-наукові пояснення, можемо знайти сотні теорій. Одна з них – віддзеркалення нашого внутрішнього стану, нескінченної боротьби.
Де живуть справжні християни? Відповідь також проста. Вони оточують нас повсюди. Тільки треба навчитися їх розпізнавати і не довіряти свого серця лихим людям, які прикриваються святими, сакральними істинами.
І ще одне: бути християнином – це вміння з гідністю приймати власні поразки заради майбутніх перемог, це вміння бути сильним і впевненим у собі, ніколи не піддаватися брехні та її носіям, із мужністю та молитвою йти вперед з людьми, які того варті. Бо часто дощ йде не для того, щоб нас обізлити, а щоб змити з нашого життя усякого роду моральних шкідників та псевдо духовний непотріб.
Лідія Батіг
Повязані записи
