Насамперед, ваше рішення має бути не даниною ввічливості, а зваженим і усвідомленим особистим вибором. Якщо ви не відчуваєте моральної і духовної готовності стати хрещеним чи хрещеною, якщо розумієте, що не зможете допомогти рідним батькам хресної дитини у її вихованні, члена Церкви, – цілком можна коректно відмовитися, не ображаючи почуття близьких людей. Достатньо відверто пояснити причину своєї відмови. Кожен хрещений несе відповідальність за похресника перед Богом, тож і вибір, прийняти запрошення чи відхилити його, ставати чи не ставати хрещеним, – має бути добровільним.
Якщо ви не готові стати хрещеними батьками, це не вважається поганим вчинком чи гріхом. Варто розуміти, що між дитиною та хресними батьками виникають особливі стосунки, засновані на духовній спорідненості. Тож гріхом буде відмовитися виконати свою місію в житті дитини після Хрещення. Усвідомивши, що зараз ви не відчуваєте у собі впевненості бути духовним опікуном, поміркуйте, як у майбутньому ви можете вдосконалитися, щоб виконати цю місію у своєму житті.
Джерело: офіційна фб-сторінка ПЦУ
Повязані записи
