У центрі Львова встановили цьогорічну різдвяну ялинку, яку урочисто відкриють у переддень свята Миколая. Львівський священник, сотрудник парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ о. Дмитро Романко опублікував свої роздуми про те, чи доцільно в час війни ставити ялинку і що вона нині означає для українців.
Своїми думками отець Дмитро Романко поділився у фейсбуці. Ця тема викликала жваву реакцію та обговорення.
Ялинка у війні – так чи ні?
«Чи потрібна нам ялинка? Так, потрібна. І особливо потрібна під час війни», – зазначив священник.
Отець Дмитро зауважив: «Немає змісту цитувати Черчилля щодо ставлення до культури в лихі часи, бо з ялинкою дещо інша ситуація (йдеться про фразу “What are we fighting for?”- “За що ми воюємо?”, яку приписують прем’єр-міністру Великої Британії часу Другої світової війни Вінстону Черчиллю; цими словами він начебто відреагував на заяву про скорочення витрат на мистецтво у воєнний час, прим. ред.). Багато з нас сформовані ідеями держави, в якій ненавиділи Різдво (така собі держава Ґрінч) і помилково повʼязує прикрашене вічнозелене дерево саме із Новим роком (правда цікаво, наскільки вкоріненими виявилися совєтські традиції?)».
У своїх роздумах священник зазначає: так, під час війни деякі способи святкувань дійсно цілком зайві – але це точно не про свято Різдва Христового, символи якого об’єднують нас та допомагають зберегти свою ідентичність.
«Саме зараз як ніколи і потрібні ті речі, які нас обʼєднують, пригадують, що ми не просто індивіди, які кожен сам за себе, що саме вертепи, маланки, кутя і колядки допомагали нам не забувати хто ми є через століття бездержавності. Ялинка як один із символів Різдва, свята Божої любові і надії, має стати нашим знаменням незламності і єдності в прагненні до перемоги і справжнього миру», – підкреслив отець Дмитро Романко.
Нав’язаний символ чи невід’ємна частина свят: читачі діляться думками
Допис священника викликав реакцію: за добу він зібрав близько 900 уподобань та понад сотню поширень, а в коментарях розгорнулася палка дискусія. Частина коментаторів підтримує думку, що ялинка – це знаний з дитинства символ зимових свят, а під час війни, коли діти страждають від постійних обстрілів та втрат, важливо подарувати їм бодай невелике відчуття свята:
«В нас ростуть і народжуються дітки! Вони повинні знати наші звичаї, тішитися Різдв’яними святами, а не чути тільки гул ракетів, і постійних тривог!»,
«Так Ялинка завжди приносить велику радість і саме свято з’єднує родини і це дуже важливо»,
«Українців поневолюють ось уже майже століття, але попри всі часи лихоліть ніхто не відмовлявся від святкування без ялинки яка була така була, але ялинка, і відчуття свята завжди було».
Інші читачі натомість заперечують: насправді ялинка на Різдво – це німецька традиція, яку перейняв цар Петро І і яка з’явилася на наших землях в радянський час, щоб перекреслити українські святкові символи – дідуха, павука та шопку.
«Ялинку нас навчили ставити московити… Це окрема історія! Ніколи украінці на Різдво до приходу московитів ялинку не ставили. Її запровадив пьйотр первий…»,
«Не бачу нічого спільного з ялинкою і Різдвом Ісуса Христа. Знаю історію, що Мартін Лютер почав ставити в церквах ялинки. Але це вже, як традиція»,
«Якщо вже про Різдво, то ялинку можна замінити рідздвяною шопкою. Це краще, ніж асоціювати його з ялинкою»,
«Ялинку нам привіз Петро 1 із Німеччини. Там у багатих сім’ях робили казкові вистави для дітей. У нас, у простого народу, – ще й свої придумали вистави з царем Іродом , Маланкою, козою та антихристом. Люди розважалися, бо читати вони не вміли. От і стали поклонятись дереву. Раніше ялинки в церкві не було»,
«От цікаво чи перші християни ставили ялинку? Бо в Євангелії від Луки згадки про ялинку нема» – діляться думками читачі.
Ще одна теза: питомо українські традиції узагалі не мають нічого спільного з ялинкою, вони взагалі в основному походять із язичницьких часів.
«Ялинка це не українські традиції, дідух це українська традиція»,
«у Львові був павук і дідух. Йолка почалась після окупації совєтами»,
«Колись українці ніколи не казали ялинка, завжди “вбирали деревко” і старші люди не вживали слово ялинка , казали “деревко”»,
«Не ялинку ставили на Різдво наші предки , а вишневе живе деревце у діжці! Ялинку ж пов,язували зі світом мертвих»,
«Цікаво що ви будете писати коли почнуть виставляти менору ? Стільки негативу не буде як на ялинку»,
«Ялинка — символ Різдва? А чому не груша чи яблуня? А чому на Великдень ялинку на наряджають або на день Незалежності? ? То, може, на ці свята діти нещасливі, якщо нема ялинки? Символ Різдва — це молитва, у першу чергу, а не наряджене дерево».
Таку думку заперечують інші користувачі, зазначаючи – символи на кшталт ялинки допомагають зберігати свою національну ідентичність:
«Львівська міжвоєнна преса рясніє світлинами з ялинками та порадами, як виготовити “ялинкові забавки” і як прикрасити ялинку»,
«Коли євреї перебували у вавилонській неволі, саме святкування суботи зберегло їхню ідентичність і пам’ять про єдиного Бога. Вони говорили, що не вони зберегли суботу, а субота зберегла їх. Так само і нас, українців, бережуть наші традиції»,
«Якщо не помиляюся, сам совок спершу заборонив встановлення ялинок як “буржуазний пережиток” і особливо через те, що вони, як і підкреслив о. Дмитро, символізували Різдво».
Серед коментаторів також поширена позиція, що ялинка під час війни – це зайва розвага й витрати, що завдають болю сім’ям, які втратили Захисників:
«Ви спитайте у сімей у яких рідні чи близькі на війні, чи тішить їх та ялинка???»,
«то ви скажіть тим матерям, чиї діти лежать на Марсовому полі»,
«Не знаю чи саме ялинка нам потрібна, але люди хочуть речей щоб забути що у нас війна і що в нас гинуть люди і як показує ситуація що люди таки почали забувати і вже немає тієї підтримки і поваги до військових і поводяться наче війна десь там а не тут!»,
«Ні Ні Ні кошти на ЗСУ Кожний ставить в себе за свої кошти».
Коментарі у фейсбуці
У відповідь деякі коментатори наголошують: у час війни життя все одно триває, і саме в цей час особливо важливі символи, що дарують надію та радість, зокрема й для самих Захисників. Якраз таким символом може стати і ялинка в центрі міста:
«І в час війни люди женяться, народжуються.. Це свято надії на Господа!»,
«Давайте алею скорботи і плачу? Нє, хай діти і весь люд вітає свято. Без бійок, руської попси. Просто радіє. Час та місце скорботи є в серці кожного Українця. Воїни у відпустці із сім’ями і родиною повинні приходити не лиш на могили побратимів, а й туди, де віра в перемогу добра існує. Хай буде таке місце віри, та сили єдності. Ялинка? Хай ялинка».
Додамо, що звичай встановлювати різдвяну ялинку на площах міст поширений у цілому світі. З 1982 року ялинка та повнозмірна шопка з’являється на площі святого Петра у Ватикані: таку традицію під час свого понтифікату запровадив Папа Іван Павло ІІ, хоч у минулому Католицька церква протистояла цьому різдвяному символу. Відтоді дарування різдвяної ялинки Папі стало честю, і щороку Ватикан приймає в дарунок дерево з іншої європейської країни чи регіону. У 2011 році святкову ялинку Апостольській столиці подарувала Україна.
Для християн ялинка як вічнозелене дерево стала символом вічного життя, а прикраси на її гілках – символами Божих благодатей та Дарів Святого Духа. Особливого значення різдвяній ялинці надала Реформація у XVI столітті, а згодом з німецьких земель ця традиція поступово поширилася в різні куточки світу.
У наш час набуває популярності ідея закріпити головним різдвяним символом в Україні дідух.
Також читайте: Як ставитися християнам до дідуха? — думка львівських священників
Ялинка на зимові свята: непроста історія вічнозеленого дерева
Коляда: язичницька богиня на службі у новонародженого Христа
Головне фото: Львівська міська рада
В коментарях збережена орфографія дописувачів.
Повязані записи
