Це відбулося ще при Її земному житті. І мова не про дар білокації, оскільки Богородиця не перебувала одночасно в двох місцях. Це було справжнє об’явлення. Так, ніби Марія вже була на Небі.
Згадка про перше об’явлення Матері Божої сягає апостольських часів, а точніше – перших років після Воскресіння Господнього та Зіслання Святого Духа. Ученики Христові розійшлися по світі щоб, згідно з повелінням Христовим, «зробити учнями всі народи» (див. Мт. 28, 19-20). Апостол Яків Старший, брат Івана — улюбленого Ісусового учня – вирушив у землі сучасної Іспанії (не плутайте з Яковом Молодшим – «братом Господнім», автором послання, яке увійшло в біблійний канон Нового Завіту).
Невдала місія апостола Якова
Місія святого Якова виявилася щонайменше важкою. Люди, яким апостол сповіщав Добру Новину про Христа, не хотіли його слухати взагалі. Яків докладав великих зусиль, але все було марно. Невже причиною були лише настільки затверділі серця людей, що навіть сповнений Божої благодаті апостол не міг достукатись до них? Насправді це не так. Євангелізацію Іспанії можна поділити на два етапи. Перший — період невдачі. Це такий етап, коли людина зробивши все, що може, покладається на Божу допомогу, яка рано чи пізно, але обов’язково прийде. Подібне пережив у своєму служінні святий Домінік, який намагався навернути альбігойців. Домінік дуже старався, він постив і багато молився, та єретики не хотіли його слухати. Але вчасно з’являється Богородиця і вказує йому на ефективне знаряддя місії – Розарій (вервицю). Від того часу розпочався другий етап в діяльності св. Домініка — час збирання рясних плодів.
Подібно було і в житті пароха Собору Паризької Богоматері Перемог, який в першій половині XIX століття, коли Франція була вкотре охоплена богоборчою лихоманкою, також зазнав невдачі у своєму служінні людям. Однак отримав підтримку від Марії, що змінило його служіння.
Хіба так не раз було і в нашому житті? Хоча допомога з Неба не завжди була такою очевидною, як під час відомих об’явлень.
Допомога з Неба
Другий етап місійної діяльності Якова Старшого розпочався в 40 році від Р. Х., а точніше, 2 січня ( за іншою версією – 12 жовтня). Ще за мить до цього Яків засумнівався щодо подальшої місії і думав над тим, щоб залишити Іспанію. Бо ж скільки можна терпіти цю байдужість та ненависть? Навіть найбільша святість та ревність має свої межі. Але таких границь не знає святість, яка має своєю оселею Непорочне Серце Марії — завжди терпеливе та готове прийти з допомогою грішникам, таке, що вміє чекати навіть до останньої години життя. Мабуть, лише Пресвята Мати вміє чекати до останнього на плоди нашого навернення.
Піднесена Мадонна
Зазвичай саме Найтерпеливіша приходить з допомогою до нас, тих, які не змогли бути такими ж терпеливими, як Бог. Саме Вона явилася Якову, який у своїх сумнівах був занурений у молитву, запитуючи Бога, що має вчинити.
Можете собі уявити його радість і здивування, коли перед ним стала Та, кого він знав Із часів подорожування з Ісусом Юдеєю та землею Галилейською. Та, чиїй стійкості дивувався у Страсну П’ятницю та Велику Суботу. Розумів, що віра усієї Церкви витривала у ті дні лише в серці тієї незвичайної Жінки. А потім він навчався від Неї молитви в Єрусалимській горниці, молитви настільки великої, що в День П’ятдесятниці відкрилось Небо і Бог вилив на зібраних навколо Марії свої чудові дари. Тепер він бачить ту саму Марію в Іспанії!
Ця зустріч відбулася на березі ріки Ебро, в Сарагосі. Марія об’явилася на ясписовій колоні однієї з римських будівель. Вона була в оточені ангелів, які співали на Її честь. Це було об’явлення того, хто вже мешкає на Небесах. Звісно, Марія жила ще на землі, але вже була некоронованою Царицею. Це не має нас дивувати, бо ж земля і Небо – це не два далекі один від одного світи, які між собою не взаємодіють. Пригадайте, що ми говоримо в Апостольському Символі віри: «Вірю в сопричастя святих». Не йдеться тут про спільність святих між собою на Небі, але про стосунки з нами! Йдеться про заступництво святих! Йдеться про взаємне проникнення Неба та землі. Саме тому говориться, що наша Небесна Мати нас ніколи не залишає. Саме через це Вона знову і знову об’являє Себе нам.
Давньоруська легенда
Мабуть, ви не чули давньоруську легенду про святого апостола Андрія. Розповідає вона про те, як після Христових страстей та смерті цей ученик у супроводі ангела опинився на Небі. Споглядаючи красу того місця, апостол Андрій шукав Марію. Навіщо? Тому що, подібно до святого Якова, він знав Її особисто, і враження від Її надзвичайної святості назавжди залишило в ньому свій слід. Він не міг не думати про Неї. Не міг надивуватися Їй. Не міг не робити спроби наслідувати Її. Вона була для нього Матір’ю, Володаркою, Взірцем. Вона була тим Місцем, де Бог був доступний кожному. Той, хто наближався до Марії, тому Бог давав Себе охоче.
Отже, святий Андрій всюди розглядався, але не бачив Марії. Врешті-решт він запитав ангела: «Де Вона?» Не було потреби уточнювати, про кого він запитує. Ангел знає, що кожен мешканець Неба сумує за Богородицею. Відповідаючи, він сказав: «Її тут немає. Вона все ще подорожує на землі, щоб витирати сльози свої плачучих дітей». Присутність Марії поміж нас реально відчутна. Підтвердженням цього є щоденне визнання нашої віри про сопричастя святих.
Перше послання
Явившись апостолу Якову, Марія передала світові своє перше небесне послання. Найперше Вона розпорядилась, щоби в місці Її об’явлення була збудована каплиця. Будівництво каплиць є невід’ємною частиною Марійних об’явлень. Таке побажання з’являється майже завжди, винятки були хіба що тільки тоді, коли явлення вже відбувалося в храмі чи каплиці. Тим самим Марія хотіла підкреслити, що честь, яка віддається Їй з Божої волі, приносить великі плоди благодаті та милосердя, які виливаються на світ. Прохання збудувати каплицю чітко засвідчує, що Господь хоче, аби про Марію все більше знали та любили, що саме Її Він учинив посередницею нашого спасіння.
Отже, маємо прохання про поширення Марійного культу. Відразу після цього Пресвята Діва додає, що мешканці Іберійського півострова невдовзі навернуться. Чи не сприятиме цьому якраз вшанування Марії?
Велике чудо і велика базиліка
Святий Яків Старший виконав прохання Марії — збудував каплицю на Її честь. Це була перша християнська святиня, посвячена Матері Божій. Своєю чергою Богородиця виконала власну обітницю — іспанці прийняли віру в Її Сина.
Станом на сьогодні вже нема жодного сліду від тієї каплиці Якова. Але саме на цьому місці підноситься велична катедра, в якій вшановується Божа Матір на колоні (стовпі) – del Pilar — гарна готична фігура Марії з дитятком, поміщена на невеликій колоні.
Катедра була збудована на початку XVII ст. як вираз вдячності іспанців за присутність Матері Божої на їхніх землях. Бо ж так і було, цей народ отримував від Неї допомогу і втіху — неодноразово Вона його рятувала в небезпеках, але чудо, яке сталося в 1640-му році, перевищило очікування навіть найбільших шанувальників Богородиці. Марія виявила свою силу так потужно, що не прибігати до Неї і не віддавати Їй гідної честі було би ознакою диявольської глупоти.
Мігелю Хуану Пеліссеру було 20 років, коли йому ампутували ногу. Перші два роки свого каліцтва він провів у санктуарії Божої Матері на Колоні (del Pilar), де обмивав свою куксу олією з лампадок на честь Матері Спасителя. Під час Великого посту 1640 року він повернувся до рідного селища Каланда. Спав разом з батьками в тій самій хаті на матраці зі сіна. В ночі з 29 на 30 березня мати помітила, що з-під ковдри виглядають дві ноги Мігеля. Вона розбудила його і побачила, що після двох років та п’яти місяців після операції її син знову отримав втрачену ногу!
Ніхто не мав сумніву, кому треба буде вдячним за це чудо. Тим більше, що церковна влада та авторитетні лікарі підтвердили – відбулося уздоровлення, яке неможливо пояснити. Були записані свідчення свідків, які особисто закопували в минулому ампутовану ногу на місцевому цвинтарі.
Завдяки цьому чуду іспанці постановили вшанувати Пресвяту Діву Марію будівлею, гідною Її значимості й доброти. Варто додати, що великі чуда через фігуру Nuestra Señora del Pilar («Нашої Пані на стовпі») не припинилися. Свою потугу вона також довела в 1936 році, коли під час громадянської війни в Іспанії на санктуарій було скинуто дві бомби. Жодна з них не вибухнула.
Папська молитва
6 листопада 1982 року Сарагосу відвідав святий Іван Павло ІІ. В місці об’явлення Діви Марії він помолився так:
«Найсвятіша Діво del Pilar!
Помнож нашу віру, зміцни надію,
Оживи нашу любов.
Прийди з допомогою до тих,
кого торкнулися нещастя,
кого гнітить самотність,
безграмотність, голод або брак праці.
Зміцни слабких у вірі.
Пробуди у молодих
Готовність цілковитого посвячення Богові.
Опікуйся, о Маріє,
по-материнськи тими,
хто до Тебе взиває…
Можемо до цього додати: Допоможи нам повірити в Твої чуда, які є такими великими, що Пій XII вигукнув: «Нам важко повірити власним очам, коли ми бачимо чуда, що їх здійснює Марія».
Використано матеріал із книги «Світ Марійних об’явлень», Fronda.
Повязані записи
