Пошуки Святого Списа, що пронизав бік Христа, схожі на пошуки втраченого Ковчега. Зрештою, відповідь на питання, де він є, залежить від віри.
Особливі реліквії, які називаються Arma Christi, мали стосунок до Страстей Господніх: губка, яку приклали до уст спраглого Христа на хресті, цвяхи, вбиті в руки та ноги Спасителя, або спис який – як описано в Євангелії від Івана – пробив Йому бік.
Де Святий Спис?
Святий Спис, також відомий як Спис Лонгина або Спис Долі, був однією з найпопулярніших і затребуваних реліквій у Католицькій церкві з тих пір, як Римська імперія прийняла християнство. Легенди, які про нього ходять, майже такі ж, як про Святий Грааль чи Ковчег Завіту.
Популярність реліквії зумовили кілька версій легенд про нього. Було також кілька країн, які стверджували, що спис, який пронизав бік Христа, знаходиться саме там. Деякі з них були відкинуті Церквою, але залишилися три списи, які, на думку експертів, можуть бути одним зі знарядь Страстей Господніх.
Один із них перебуває у Вірменії, він експонується в музеї Манугян. Хоча він виглядає досить старим, найдавніша згадка про нього походить з рукопису XIII століття (що є проблематичним через відсутність записів за решту 1200 років). Це ставить під сумнів його автентичність. У статті, в якій описується його дослідження, Алекса Вучковіч зазначає, що цей спис не виглядає так, ніби він може завдати шкоди – його наконечник занадто широкий. Дослідник пише:
Досить одного погляду, щоб зрозуміти, що наконечник списа не схожий на зброю. Він настільки відрізняється від списа, що, мабуть, нічого не проткне. Його призначення могло бути символічним. Деякі люди припускають, що справжній спис, який було встромлено в бік Христа, міг мати таку форму, але це гіпотеза, яка підлягає обговоренню.
У пошуках Святого Списа, що пронизав бік Христа
Інший спис знаходиться в соборі Святого Петра, але Церква ніколи не стверджувала, що він автентичний. Це найдавніший спис, який міг бути використаний під час Страстей Христових – записи про нього датуються VI століттям. Він побував у багатьох місцях – від Гробу Господнього, через Константинополь і Париж, до Рима. Під час цих багатьох подорожей спис зламався, а наконечник був втрачений. Від нього залишився лише малюнок, який Папа Римський Бенедикт XIV (XVIII ст.) вважав підтвердженням того, що його фрагменти утворюють клинок. При цьому він не стверджував, що це справжній Святий Спис, отже, він не був впевнений у його справжності.
Ще один спис знаходиться в Австрії. Віденський спис є найвідомішим з усіх, він послужив моделлю для Списа Долі, який був показаний у фільмі «Костянтин» (2005). При ньому в золотій гільзі зберігаються зламані частини клинка. Вважається, що спис належав двом святим — Маврикію і Костянтину Великому, які начебто досягли військових успіхів завдяки володінню цим списом. Під час Другої світової війни його розшукував Гітлер, так реліквія потрапила до рук нацистів. Його знайшли після війни, але деякі кажуть, що це була лише копія, яку зберігали нацисти, щоб обдурити союзників.
У документі про спис із Відня (див. нижче) сказано більше, ніж можна включити в статтю. Вчені провели його дослідження та порівняли з археологічними списами часів Римської імперії. Вони визначили, що спис є достатньо великим і міг би вважатися справжнім Списом Лонгина, але остаточно не підтвердили, що це справжня реліквія — спис, яким пронизали бік Христа (мабуть, це складно зробити науковим способом, пер.)
Можливо, ми ніколи не дізнаємося, де зберігається справжній Святий Спис, але, як і у випадку з багатьма католицькими реліквіями, значну роль відіграє віра.
Додаток
Зі Списом Лонгина (точніше, його подобою) мають справу щодня священники, які служать Літургію східного обряду — в часі Проскомидії вони використовують для приготування «Агнця» так зване «копіє», так що в певний момент проколюють бік «Агнця», вирізаного цим же копієм з просфори, при цьому промовляючи: «Один із воїнів списом проколов Йому ребра, і зараз витекли кров і вода. І той, що бачив, засвідчив, і свідчення його правдиве (Ін. 19:34–35)».
Повязані записи
