27 жовтня Давні Східні (орієнтальні), а також помісні Православні церкви вшановують пам’ять святої Прокли (також знаної як Прокула або Клавдія) — дружини Понтія Пилата, намісника Юдеї, який головував на суді над Ісусом Христом.
Також святість Понтія Пилата і Прокли визнає Церква Сходу, яка вшановує їх 25 червня. Про це в Україні мало хто знає.
Жінку Понтія Пилата визнають не лише Церкви, її образ є також досить популярним у літературі та кіно. Проте наукових історичних даних про неї обмаль. Деякі найприскіпливіші дослідники вагаються навіть щодо того, чи був Пилат узагалі одружений. Передання про його дружину ґрунтуються в основному на біблійній згадці та апокрифічних розповідях.
Чи була Прокла насправді?
Дружина Пилата у Новому Завіті згадана один раз — у Євангелії від Матея (27:19). Під час суду над Христом вона послала повідомлення чоловікові: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього». Проте Пілат, намагаючись вгамувати заворушення первосвященників та натовпу, не дослухався до застереження і видав Ісуса їм на розп’яття.
Пізніша християнська традиція, яку висловлював, зокрема, апологет ІІ століття Оріген, каже, що згодом Пилатова дружина прийняла хрещення. За деякими версіями, її ім’я – Клавдія, а охрещена вона була під іменем Прокли (дав.-гр. Πρόκλα) або Прокули (лат. Procula). Згодом християнський переказ «приписав» Прокулі приналежність до династії Юліїв-Клавдіїв, зобразивши жінку позашлюбною дочкою імператора Тиберія, який начебто пізніше визнав її офіційно.
Ім’я «Клавдії» можна знайти в Другому посланні апостола Павла до Тимотея (4:21): «Вітають тебе Евбул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати»; за однією з версій, тут ідеться саме про Пилатову дружину, проте дослідники не дійшли згоди щодо цього.
У західній традиції закріпилося подвійне ім’я – Клавдія Прокула, та його варіанти. Під цими іменами Пилатова дружина почала з’являтися також у різних новозавітних апокрифах.
Пилат і Прокула в переданнях
Найвідоміший із апокрифічних творів на цю тему — Євангеліє від Никодима, відоме також як «Діяння Пилата». Цей текст розповідає, що про сон Пилатової жінки дізналися юдейська верхівка; через це вони звинуватили Ісуса в чаклунстві. У деяких версіях тексту апокрифу Пилат і Прокула були свідками розп’яття Христа, і глибоко засмутилися ним, так що втратили апетит. Додаткові тексти змальовують Пилата і Прокулу мучениками. За цими переданнями, імператор Тіберій наказує відрубати Пилатові голову за те, що він стратив Ісуса Христа. При цьому Пилат отримує божественне видіння, в якому пересвідчується, що виконав місію задля того, «щоб збулося Писання»; відтак ангел возносить відрубану Пилатову голову до неба, радіючи тому, що Пилат спасенний Прокула вмирає з радості за свого чоловіка, після чого їх разом ховають. Інші тексти вказують, що Пилата було розіп’ято, також йдться про розп’яття за віру в Христа обох подругів і навіть їхніх дітей.
Апокрифічні «Дії Павла» розповідають, що дружину Пилата охрестив сам апостол Павло, після чого вона прославилася благочестивим святим життям.
Пізньоантичне апокрифічне Євангеліє Страстей, відоме під назвою «Книга півня», розширює розповідь про сім’ю Пилата. Згідно з цим твором, під час суду над Ісусом Прокула приводить до Нього своїх глухонімих дочок Дорту і Мекару. Спаситель оздоровляє дівчат, після чого їхня мати благає Пилата про звільнення Ісуса і заявляє, що готова разом померти за Христа зі своєю сім’єю. Вона намагається листом засвідчити юдейським первосвященникам, що Ісус є Сином Божим, проте сам Христос м’яко зупиняє жінку, а в листі, який вона написала, з’являються слова про те, що Прокула благословенна і буде винагороджена.
Святе подружжя Пилатів?
Ставлення до Пилата та його пані Пилатової не є однозначним. Загалом у Східних церквах його шанували, натомість у Західних — зневажали.
Православні церкви вшановують пам’ять Прокули 27 жовтня. Щоправда не всі включають цей спомину у свої календарі. А от у Західній церкві Пилатова дружина ніколи не була канонізована, а її сон часто спрйимали як хитрість диявола, який хотів перешкодити ділу спасення. Таку думку обіграла старосаксонська поема початку IX століття «Геліанд», а згодом її висловлювали, зокрема, середньовічні теологи Рабан Мавр, Беда Преподобний і Бернард із Клерво, а ще — протестантський реформатор Мартін Лютер.
Ще одна версія, поширена серед західних християн, стверджувала божественне походження сну, але не вважала дружину Пилата святою. Таку позицію висловлювали святий Августин, святий Ієронім і реформатор Джон Кальвін.
Клавдія Прокула в мистецтві
Свята чи ні, а дружина Пилата стала популярним образом у мистецтві. Перші зображення Прокули збереглися ще з Х-ХІ століть. Деякі зразки показують лише у вигляді голови, що промовляє до Пилата, або постаті за його плечима; іноді зображено ширший сюжет із посланцем, що передає повідомлення про сон. Цікаво, що хоча Прокула вшановується як свята в східному християнстві, більшість її зображень походить із німецькомовної Європи.
Образ Пилатової дружини розвинувся в літературі та драматургії, де часто обігрують як поширені апокрифічні передання, так і свіжовигадані, подекуди абсурдні, сюжети про неї. Крім того, постать Прокули використали для близько півтора десятка кіноадаптацій. Найчастіше в основу сюжету лягає сон Пилатової жінки, або ж окремі яскраві епізоди. Наприклад, в одному з текстів, який приписують блаженній містичці Анні Катаріні Еммеріх, Клавдія Прокла дає Діві Марії шматки полотна, щоб витерти кров після бичування Ісуса. Ймовірно, саме цим сюжетом надихнувся режисер відомого фільму «Страсті Христові» Мел Ґібсон, адже використав цей епізод у своїй кінокартині. Твори мистецтва часто зображають Клавдію діяльною жінкою, що пережила навернення до християнства, мужньо проповідує його і навіть гине мученицькою смертю за Христа.
Достеменно з’ясувати ким насправді була ця жінка і яку роль вона відіграла у становленні християнства майже неможливо. Однак ми можемо вірити короткому євангельському уривку, який мабуть не випадково зберіг згадку про Клавдію на всі майбутні покоління християн як єдиної людини, не беручи до уваги Пилата, хто намагався під час суду на Христом врятувати його життя перед розлюченим натовпом. Зробити це Пилат та його дружина могли лише в одному випадку — вони подібно до благоразумного розбійника на хресті побачили в Ісусі – «Праведника». І чи не можемо ми назвати Клавдію першою з тих, хто постраждав за Христа — нехай це було і уві сні. То ж чому вона не може бути «сьогодні з Ним у Раю».
Також читайте: Як святий мученик Орест доповнив своє житіє через 14 століть
«Не тільки Франція»: чи може св. Жанна д’Арк прийти на допомогу Україні?
Мати Марія від Хреста (Моравська): Свята, яка не покинула Львова
Повязані записи
