19 квітня 2018 року Верховна Рада України підтримала звернення Президента щодо отримання томосу про визнання автокефалії православної Церкви в Україні.
Наші перші коментарі з приводу цієї події читайте тут: Митрополит Димитрій (Рудюк): “Автокефалія – це національно-духовна безпека нашої Держави”
Своїми думками з приводу майбутнього єдиної помісної православної Церкви в Україні продовжують ділитися представники львівського духовенства та богослови:
отець-диякон Юрій Федів, голова Львівського ставропігійного братства ім. Андрія Первозваного УАПЦ
Для нас, вірних УАПЦ, сьогоднішня новина, це та довгоочікувана блага вість, яку ми чекали із 19 серпня 1989 року, коли отцями Володимиром Яремою (Патріярха Димитрія) та о. Іваном Пашулею (служить у Свято-Преображенському соборі УАПЦ м Мельбцрн, Австралія) було проголошено ІІІ відродження УАПЦ. Наші священики, за якими пішли у розбудову незалежної України і незалежної Церкви тисячі священиків і вірних, сьогодні реалізовується. Дякуємо Богові, що уряд України за 27 років незалежности усвідомив суть автокефалії і реалізовує те, що заповідали ініціатори українського пробудження Патріярхи Мстислав, Димитрій і світоч української інтелігенції Євген Сверстюк. Маю надію, що наші ієрархи подумають про український народ, зглянуться на столітній очікування автокефалії, усмирять свої амбіції і виберуть нейтрвєальну особу, яка би об’єднала православних українців у прагненні до єдності.
Ігумен Маркіан (Каюмов), прес-секретар Львівської єпархії УПЦ
Автокефалія чи єдність не надається державою, а надається Церквою. Але якій Церкві сьогодні Вселенський Патріарх має надавати автокефалію? Це невідомо. Бо як УПЦ КП, так і УАПЦ Вселенський Патріарх та усі помісні православні Церкви у світі не визнають.
Максим Тимо, богослов
Безперечно, це дуже важлива ініціатива і заява. Вона є логічним продовженням політичного і цивілізаційного курсу України. Президент і не лише він добре розуміє наскільки важливу роль відіграє православна Церква в Україні, і що від її обличчя і статусу значною мірою залежить наше майбутнє. Очевидною і безпосередньою ціллю такої заяви є, очевидно, намагання унезалежнити українське Православ’я від Москви. Вважаю, що без цього Україні буде дуже складно йти шляхом розвитку. Інтеграція українського православ’я зі світовим – дуже позитивний процес і дай Боже, щоб він увінчався успіхом. Однак основне питання в тому чи українське православ’я щможе знайти спільну мову і об’єднатися. Мені здається, що це лише початок складного але правильного шляху. Треба набратися терпеливості.
Підготувала Юліана Лавриш
Повязані записи
